Подавившись костью слоновою быта,
Захлебаясь слюною и глотая язык,
Мы приникли щеками с тобою к асфальту
И шептали друг другу нечто, схоже на рык.

А потом поднимались выше труб заводских,
И ныряли в пике на опасных высотах.
Спускались на парашютах в парк близь реки-
Дрались как дикари за трофей от охоты.

Поздно вечером ты уходила надолго,
Говорила, что к маме… иль за хлебом?… Не помню.
Помню точно, оставался один на один
С шумом в ушах, порезом на шее и воем.

…Выли все, кому под утро было не лень:
Пару псов, три бомжа, сирена у скорой.
Потом приходила ты, воя становилось больше.
И снова экскурсии берегом кости слоновой.

PS.
Сражались за быт, за трофеи, за жизнь,
Что было, как бы, одно и тоже, впрочем.
А любви сказали ненароком «брысь!»
Она испугалась и убежала что было мочи.

18.03.2010
полтава
ad

Пастори і півні

Скоєнні нещастя на долю пастора не ляжуть,
Так само як і півні не знесуть хоча б яйце.
Можливо, хоча б ти візьмеш свою поклажу,
І скинеш із душі важкенький камінець.

Візьмеш свою поклажу, що пакувала досі,
Повернешся туди, де стрибнула в таксі.
Обнімеш своє ліжко, по подушці волосся,
І станеш набирати добре знайомі номери.

І слухавки всі братимуть при першому ж дзвінку,
І пастори, і півні розкажуть про сутності буття,
А ти все обиратимеш: правду жорстку чи м»яку.
…В аеропорті холодно, втомилася від камінця.

Уявні твої друзі нал»ють тобі із пляшки коли.
Ти присядеш слухняно поміж ними двома:
«Насправді всі дороги завжди ведуть по колу,
Так що поверни собі назад, люба, гроші від квитка…»

15.03.2010
ad

Веселые задумки,
А у тебя в зубах окурки,
И плесенью твой мех покрыт.
Идем болтать в моей канурке.

Про соседа и про кашу
Под ногтями, и про лажу,
И как вздымается наш рваный парус,
Не слазь с него, я ведь не слажу.

Веселые напитки,
Ты жуешь все связи нитки — Все пытаюсь сдерживать катушку.
А ты рвешь меня как пошлые картинки.

Потешные утехи:
Снимай свои меха, а я свои доспехи.
Давай мы будем… Мы должны быть вместе:
Мы по отдельности то звери то недочеловеки.

02.07.2010
ad

Приємний на смак і закритий як двері.
Він холодний мов погляд з екрану.
Він є у кожного, він завжди поряд.
Та будьте певні, він не п"є воду з крану.

Будьте певні, пані, у Вас унікальний.
Будьте певні, він найкращий коханець.
Він не курить одраз після сексу.
Він вдягає уявну шанель і загинає наступний палець.

Потреб у нього немає, відсутні вимоги.
Він літає як пір«я де тільки можна.
І не має звички влітаючи витирати ноги.
Він не п»є воду з крану, бо він є в краплині кожній.

18.12.2009
ad

На коврах далеко не персидских,
Возможно что близко китайских,
Мы телами создавали фигуры,
А душами уходили в сказку.

Мы летали на птицах волшебных.
Там птицы нам пели песни.
Мы им пели свои очень громко
Под скрипенье кроватей и кресел.

Мы смотрели как падают звезды,
А сфинксы ловили их ртами.
На небе на было места мало.
Это мы с неба звезды пихали.

Между лун пяти мы дни протянули
И гуляли цепляясь за воздух.
До шестой луны нам сил не хватило.
Падали вниз, рассыпаясь на порох,

На пепел на протертых коврах,
На старых креслах и кроватях.
Мы не фениксы чтоб вновь возродится.
Да и птицы пропели нам: «Хватит...»

Обними меня покрепче.
Развяжи шарфы — не холод.
Погаси фонарь — не темень.
Мир наш скован — выкинь молот.

Отпусти брозды. что держишь,
Нас ведут автопилоты.
Левое плече на север.
И как прежде мы любуемся восходом.

04.12.09
ad

В круглосуточном режиме,
Когда начал и не вспомню,
Я с охапкой досок длинных
Обходил наш мир упорно.

Забивал я ими бреши,
Спотыкались на которых.
С молотком гулял, с гвоздями.
Ты ж гуляла с монтировкой.

04.12.09
ad

На сході сонця,
У полі, у квітковім,
Одною стискаючи волошку,
Іншою вирішуючи долю

Невільно вснувшого учора,
Що мав би бути… точно, що не тут,
Удома чи у бібліотеці,
І не чекати милості із твоїх рук,

Які манили починаючи з заходу,
Подалі від випадкових папараці
Та збочених пліткуючих домів,
Щоб без свідків вбити мрію жити в казці.

Давно обличчя твоє знаю,
Навіщо ж ти у масці?
Можливо, кат, що знається в розправі?...

08.04.09
00:15
полтава

Дев«ятий поверх,
А я на ліжку.
Зошит і ручка.
Погода — Ізраїль
І мокра як сучка.

Думки як Ізраїль,
Жмотські і стиглі.
А лампа зелена.
Думки як Ізраїль.
Тель-Авів, напевно.

Ізраїль? Не люблю.
Чи бував я там?
Він сам приходить
Різними штуками,
Та всі не козирь.

Шкода країну,
Мабуть, вона гарна.
Але я хочу миру.
Пішов геть Ізраїль,
Мій мозок не Палестина!…

кременчук
15.03.09
00:28