Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 12 / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

Метеориты

Порезалась крайностью –
орудие на тех, кто в руках себя не может выдержать
и ты уже наблюдаешь
как трепещется белый флаг моего волнения
в котором пытаюсь спрятаться короткой осенью в Месяц безумия
рисуя глазом на ладони повязку для сна вещего
что скрывает наготу словно останки памяти.

мое время — всадница простоволосая
то ли пиковая дама
бросает арканы будто твои облики
ее внимания осталось тебе на один зуб
висящий на груди словно маятник.
и каждая моя жертва
точно ночь теряет невинность в полнолуние
плачет метеоритами
и не касаясь земли духом падает.

а камни брошенные на пол пути в меня знамением
теми, что боятся тени собственной
падают моим орлиным зрением в беспамятство твое
со скоростью появления на свет чувства вины
возвращаются тебе совпадением.

и когда посчастливится
ими выложить дорогу словно душу
нащупать избитые пути между действительным и желаемым
переходящие в петли и озарения
прикладывая перевязанную руку к груди
я увижу грядущее
словно ложь твою
что вылетает каждый раз первой ласточкой из черной книги
когда сигнальный огонь победителя превращается в жертвенный.

212

123

***

Я – нудотних думок людина
Яка виносить зухвало з під тину
З попід вимушеного карантину
Меланхолійних роздумів перлини
Дивіться нелюди! Як вам таке диво?
Морально обмежені не згодні з ними?
Для них є напевно занадто красиві
Мої чудові, зухвалі та хтиві
Меланхолійних роздумів перлини

Що мені з ними робити?
Я складу з них безсмертний вірш
Тепер мені є чим людей пригостити
Словами блідими та дуже простими
Дивіться нелюди! Хіба це не диво?
Слова розбивають усі ваші мрії
Вщент розбивають всі ваші надії
Хіба ти так можеш? Нещасна тварино
Ти заздриш що в тебе немає перлини

Заздри мені істота! Кажи мені фу!
Плюйся на мене й камінням кидайся
З ненавистю в очі поету вдивляйся
А я – немов би Диявол і Бог
Залізу рішуче на середину сцени
І зачитаю всім свій монолог
Нехай на підлогу проллються їх мозки
Нехай піді мною зламаються дошки
Не припиню ні на мить я читати
Читати й вбивати!
Читати й вбивати!
Читати й вбивати!

Янголи

Янголи милі
Пір’ячко біле
Німб золотавий
Серце зомліле
Поряд літають
Десь біля мене
Чую їх шепіт
Слово натхненне

Янголи милі
Ніч на порозі
Тихо куняю
Сиджу у возі
Дальня дорога
Шлях безтурботний
Сяє на небі
Місяць скорботний

Янголи милі
Вирій блакитний
Хочу я чути
Голос тендітний
Десь біля себе
Шепіт дівочий
Бачити хочу
Янгольські очі

Янголи милі
Не залишайте
Будьте зі мною
Не улітайте
Хай звучить довше
Янгольська мова
Чується ваша
Дивна розмова

Янголи милі
Я засинаю
Поглядом тьмяним
День проводжаю
Шепіт небесний
Мене вколисав…

Раптом у возик
Янгол упав!

12

  • 0
  • 14 березня 2010, 10:20
  • vasa
  • 1

12

  • +1
  • 13 березня 2010, 21:34
  • vasa
  • 3