Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 шкіра / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

Загадки для дітей

Коли це моя білизна почала тобі пасувати? Зніми її! Зніми її з обличчя.
Я ди-во-виж-ний. Спробуй з цим щось зробити, гівнюк!
Дай-но я тебе обійму. Відчуй, як я стискаю твоє жалюгідне тільце. Насолода. Чудово.
Я б краще здер з себе шкіру і скупався в оцті, чим спілкувався з тобою. Але це лише моя думка. Не бери близько до серця.
У мене є бобер, собака, кіт і мішок. Тепер, коли у мене все це є, ти — іди нахуй. Все моє.
Я тебе кохаю! Ні, я не казав цього, не казав, не казав, не казав. Я просто кашлянув. Так, кашлянув.

dermlove

важко одразу обрати собі людину
яка тобі підійде за розміром одягу грудей взуття знаком зодіаку
чи може навіть за класичними параметрами
груди талія бедра очі руки кількість звивин у голові

зазвичай ми помиляємось
недодивившись букву у імені цифру у дні народження
я помилилась
твої очі не хочуть бачити любов так як бачу її я

для тебе любов наче прищ
несподівано зявляється, помітна здалеку, болить і швидко зникає
хоча інколи на твоєму тілі залишаються родимки
ті люди яких ти не хочеш забути хоча їм давно на тебе наплювати

дехто для тебе стає чорною цяткою
хочеш викинути із свого життя але не можеш бо вона занадто вїлась
а дехто стає шрамом
це ті що бачать у тобі обєкта помсти усім колишнім і гризе тебе зсередини

хочеш мене позбутись?
сходи до дерматолога

репіт/репіт

моя шкіра після тебе пахне милом
шлях до дому мого губиться в кутикулі
я молюся тільки на ніч, я втомилась
з сновидіннями обмінюватись криками
я втискаю нігті в шкіру, я боюся
спокуситись новоораними шрамами
моя шкіра після тебе пахне блюзом
і біблійними христовими дарами. ми
не заручені, не поруч, ми окремі
навіть нарізно радієм снігопадові
я так тішусь, моя шкіра пахне ревенем
не впаду я, не впаду, не падаю
  • +7
  • 15 грудня 2009, 13:16
  • Jenna
  • 12

острови

хребет — череда островів під шкірою
і голова — найбільший острів
  • +21
  • 13 листопада 2009, 16:30
  • darkwave
  • 50

Рельєф долонь

На моїй шкірі зморщені зірки
нагадують з висоти очей поле бою
зволожене солоним дощем
шкіра подекуди розчервоніла
створюючи больові відчуття
на ній ясно вимальовується
кожна лінія кожна шпоринка
долоні немов Кордильєри
тече піт каньйонами гірських хребтів
зминається поверхня від рухів
пальці — від поцілунків з деревом
ніжним гладким гарячим

руки оповиті жилами
якими напружено тече в*язка кров
неначе магма
я схожий на камяну статую
втомлені кінцівки проймає крик —
вставай, обід не скоро
  • +12
  • 24 жовтня 2009, 22:28
  • Gewurze
  • 4

обійми роз'єдналися

Трава заплітає твої кістки, необачно вириті тваринками
Ти вже не належиш собі, тебе розтягнули по частинкам –
Хто до нірки, хто кинув на півдорозі
Таким чином тебе немає

Тебе немає, мене немає, ніч зашилася нам під шкіру
Місяць язиком запав нам до горлянок
Метелики масово полишають лялечки порожніти:
Так з нас вириваються душі
Так наші кістки виривають із землі –
Дітки ними бавляться, складають у візерунки

Тебе немає, мене немає, ми розібрані на деталі
Думки окремо від почуттів, знання окремо від контролю
Ти вже не підеш до школи в картатій сукенці – тебе розібрано по нитці

Якби нас зібрати – ми трусилися б маленьким кроленятами
У клітках ґратами на яких – наші кістки
Якби нас зібрати – ми трусилися б маленьким оленятами
У вольєрах, де замість сіток – сплетене наше волосся, сплетені наші кістки із травою

Ми розпалися
Роз’єдналися наші обійми
Ми лежимо поруч в ліжку, але наші обійми – розпалися
Тебе немає, мене немає, ми лежимо поруч, наче розрубаний надвоє шматок м’яса