Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 хуїрш / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

Бомжі, пьозди й абрикоси

БОМЖІ, ПЬОЗДИ І АБРИКОСИ

Валив дощ, я йшов з роботи,
Стараючись встигнути на другу півпару першої пари
Змок, кислотні каплі стікали по обличчю,
Яке хотіло мила
По волоссю,
Яке хотіло шампуню і ножиць
Я стояв на зупинці,
Покурюючи сигарету і перебираючи пальцями три п′ятдесятки в себе в кишені
Копійок
Чекаючи тролейбуса.
До мене підійшов бомж, немитий, з авоською пляшок
І спитав, чи не має в мене, бува, гривні
Бо йому дуже хочеться випити
Мені теж хотілось випити
Бо я був алкоголіком
Принаймні так казали люди.
Я спитав його чи можу я випити з ним, якщо дам гривню
Він роздивився мої довгі патли і погодився
Взяв у мене дві п′ятдесятки і сказав чекати на зупинці.
Він купував довго, я вже думав, що він не прийде.
Бомж виявився чеснішим, ніж дівчина, яку вчора запросив на побачення
Він скидався на плюшевого ведмедика,
З якого повиривали вату
Така в нього була куртка
Зимова
З неї стирчала вата
З кишені стирчала пляшка «Пшеничної»
Я забив на півпару пари
І пішов з ним під абрикос
Там було сухо
І на траві валялась закуска
Великі напівмокрі абрикоси
Я пив і закушував
Говорив з бомжем, наче з дівчиною, яка не прийшла вчора на побачення
Говорили про життя
Студенське і бомжацьке
І на диво знайшли багато спільного
Я подумав,
Що краще раз отак випити з бомжем,
Ніж двадцять раз ходити на самотні побачення
Чи на не самотні
Судячи з кількості звивин дівчини,
Яку запросив вчора на п′яну голову,
Звечора побувавши в її пізді
А зранку не пам′ятав її обличчя
Я подумав,
Що пити з бомжем і говорити
Трохи краще, ніж їбати п′яних студенток
Назвіть мене бомжофілом
І я пошлю вас нахуй…
Ми допили півлітри пальонки
І розійшлись
Не знаючи імен один одного
Але пам′ятаючи обличчя.
Я пішов пішки на другу пару
На яку так і не встиг,
Але познайомився з дівчиною,
В якої звивин було більше, ніж закуски на землі,
Пройшла осінь, зима, весна, настало літо
І коли ми йшли з нею по ринку,
Вона захотіла абрикоса,
Великого і нітратного
Я купив їй і собі
Їй сподобалось
Я сказав, що вони хуйові і пахнуть немитою піздою
Вона спитала, звідки я знаю, як пахне немита пізда,
Я відповів, що нюхав її пізду коли вона спала
Вона вдарила мене кулаком в плече
І образилась
Я купив пляшку «Пшеничної»
І повів під абрикос
Ми пили і говорили до четвертої ранку
Вона забула, що образилась на мене
І дала
В неї була не пізда, а вагіна
Маленька і акуратна, побрита й помита
І пахнула вишневим милом
Я попросив вибачення
Мені на голову впав абрикос
Все, що було на землі, ми зжерли
Живіт трохи колотило, я знав, що почнеться срачка
І я довго буду сидіти на унітазі,
Може, засну там,
Але я підняв абрикос
Розламав його
І протягнув їй половинку з кісточкою
Вона глянула на мене з таким виглядом, наче я їй віддав своє серце.

...

У теплих хмаркАх тютюнового диму,
зручно вмостившись на крІслах залізних…
Безтютюновість, така безвинанна,
виявляється раптом нонконформізмом.

Як і ніщо не зникає безслідно,
пасивне втягнення вищих матерій
може колись призвести (принагідно)
до неймовірних і дивних містерій…

І якщо до майбутнього Землю не знищать,
раптом стане вона у незвичній обнові:
реальні пацанчики на кладовищах
стануть збиратись у пошуках крові,

цигани почнуть платити податки,
тінейджери стануть спокійні і ввічливі,
крокуватимуть у бойовому порядку
будівничі великого світлого вічного.
  • +7
  • 10 грудня 2009, 00:01
  • Andy
  • 115

Івано-Франківський Цементно-Шиферний Комбінат

Франківська колія має властивість співати.
Так, це дико, але вона таки вміє, аж здригаються крижі!
Коли вирушаєш на північ, чи їдеш додому — в Карпати,
вона наспівує, наче хор сирен, котрих ніжно бензопилкою ріжуть.

… Вікна показують кіно про «Чорний Квадрат»,
відчуваю нестачу вражень і образів —
аж раптом спалахує світло! СвітлА ці стократ
прикрашають вежу, яка в небо росте непоспіхом.

О, я — потік позіхань і зітхань!
Не бачу далі вікна і «Вікон»,
а там, на обрії, так поруч бетон і сталь
творять пам'ятку культури, що пахне запилюженим літом.

Багато, говорять, було тут вчинено зла,
знищено під це діло тисячі нафти, песиків, котиків
Вони праві, та ці головні герої не варті тла —
індастріал-естетики, інадстріал-еротики…

Не знаю, кому ближчі всі ці колони, труби і газгольдер-гарбуз —
німецьким технологам чи, може, німецьким психологам…
З неба не видно цих сексуальних спокус,
видно лиш дороги, що водять хороводи колами.



( Читати далі )

-один один чотири-

місто скільки завгодно може видаватися рідним
доки не постане питання простих життєвих потреб
ну там громадський туалет
смачна кава
чи поповнити рахунок мобільника
два дні я блукав Львовом
час од часу згадуючи
що телефону слід згодувати грошей

і вулиці повні людьми
порожні тими хто поповнює рахунки
крамниці повні наїдками і напоями
та страшенним дефіцитом електронних терміналів

мені пощастило
на той час я справді почав
це вважати за щастя
знайшов термінал і згодував йому двадцятку

відтепер я знову міг
не тільки бути потурбованим
але й турбувати сам
міг подзвонити будь-кому
з 300 занотованих номерів телефонної книги
чи передати текст чи зображення
чи ще що — всі ці доступні функції

з усвідомленням своїх можливостей
поклав мобілку до кишені

за якийсь час
потреба турбувати виникла
я обрав номер
і натиснув кнопку виклику

«сума на вашому рахунку...»

на моєму рахунку було 30 копійок
а в списку нещодавніх дзвінків —
номер 114

от блядь — подумав я
а вголос сказав:

«про що б там не розмовляло моє стегно
з номером 114 56 секунд
сподіваюся розмова вийшла
цікавою»

і стегно відповіло мені
різким болем

я тут поґуґлив, і знайшов: Служба сервісу (з телефону GSM): 114. Суки.
  • +3
  • 21 вересня 2009, 19:30
  • strng
  • 3

поки без назви

мала і заморена
дівчина-підліток
читає в метро книгу
«худнемо з користю для здоров’я»

і пишні у неї тільки кучері
  • +3
  • 10 серпня 2009, 23:12
  • strng
  • 12

---

наркотики не самоціль так само як і трава не наркотик
виховай в собі самоту і наркота побіжить за тобою
очисти своє серце і твій розум послідує за тобою

відчуй блискіт шерсті
або нехай тебе звільнять з роботи

відчуй огиду помсти
і зверши її під егідою архангела гаврила

зроби перший крок
і здійсни переворот у цих затінках стабільних
проте сірих стовпів

на струнах твоєї душі сидять горобці
вони щебечуть і сміються між стовпами

а тобі так солодко і лоскотно
що я не встигаю звикати до таких важких папіросів

шива має чотири руки
а брахма вісім

а чоловік має дві
і обома дрочить

коли поряд нема того наркотика
або тієї вітальної перлини
тієї пружно-ніжної стеблини

із якої проростає світ

якщо жінка була вийнята з ребра чоловіка
то чоловік засів у неї в печінках

але моя мама працює в компанії
що реалізує біоактивні добавки
проти паразитів та аскарид

і я не буду більше курити
якщо споріднюся з богом всесвіту

цього чи іншого чи більших світів

одне я знаю
все міняється і ніщо не щезає
ми трансформуємося до нового сприйняття
і це стосується тільки нас двох
  • +2
  • 3 серпня 2009, 16:03
  • homno
  • 5