Ми так давно чекали тих моментів
Ми так давно чекали тих моментів,
коли під ноги падав цілий світ,
коли ще вистачало компліментів,
одного ніжного «Привіт».
І небо падало тоді до наших ніг,
цілунки гріли як пекуче сонце,
і кожен з нас тоді беріг
свою любов, неначе охоронці.
І м’ялася тоді під нами постіль,
і тіло було вже не хлібом- м’ясом.
Ми не обмежували простір,
не стежили за швидкоплинним часом.
Ми захлиналися коханням.
Здавалося, що більше треба?
І, маривши тоді зізнанням,
у подарунок несли власного «поета».
10.08.2013
коли під ноги падав цілий світ,
коли ще вистачало компліментів,
одного ніжного «Привіт».
І небо падало тоді до наших ніг,
цілунки гріли як пекуче сонце,
і кожен з нас тоді беріг
свою любов, неначе охоронці.
І м’ялася тоді під нами постіль,
і тіло було вже не хлібом- м’ясом.
Ми не обмежували простір,
не стежили за швидкоплинним часом.
Ми захлиналися коханням.
Здавалося, що більше треба?
І, маривши тоді зізнанням,
у подарунок несли власного «поета».
10.08.2013
- 0
- 18 листопада 2013, 01:31
- коментувати
Сонливість
Фригідність, тошнота, вагітність
Звук тисячі кригких дзеркал
Навіщо вам думок безплідність,
Коли перехиляєш черговий бокал?
Гламур вже більше не годує?
А глянець нігті не фарбує?
Фешн задихнувся в голові,
Насолоду викидаючи тобі?
Руки стали як німі каліки,
І стомленого болю зіркові ліки
Вбивають душу матеріально
Хаос вітаючи глобально.
Звук тисячі кригких дзеркал
Навіщо вам думок безплідність,
Коли перехиляєш черговий бокал?
Гламур вже більше не годує?
А глянець нігті не фарбує?
Фешн задихнувся в голові,
Насолоду викидаючи тобі?
Руки стали як німі каліки,
І стомленого болю зіркові ліки
Вбивають душу матеріально
Хаос вітаючи глобально.
- +1
- 17 червня 2011, 23:58
- 3
Nipon
Вона чекає відголосся трави,
як чекають цвіркуни
в зелених кишенях
співу шовку на їх смичках,
розтинаючи тишу і нічну порожнечу
самурайським мечем своїх бажань.
як чекають цвіркуни
в зелених кишенях
співу шовку на їх смичках,
розтинаючи тишу і нічну порожнечу
самурайським мечем своїх бажань.
- 0
- 31 липня 2010, 22:33
- коментувати
так ми підкорюємо галактику
але наскрізь пропалюють символи
синіми акварелями пишуть на мені
сивіють ці дерева з грудей моїх
так проростають красиво
перехрестя між пальців з суглобами-дороговказами
і несказані літери горло вишкрябують
сказом цей закінчиться ранок
бо голка промазує
і зіниці безсоння на нитку нанизує
різними ми розстанемось надто пізно
ти побачиш як в крові тече залізо
дикий розпач у голосі вже підіймається знизу
я стаю нескінченно маленькою, я напевно вміщусь у валізу
і у дірку в моєму мозку тільки-но впала Аліса
синіми акварелями пишуть на мені
сивіють ці дерева з грудей моїх
так проростають красиво
перехрестя між пальців з суглобами-дороговказами
і несказані літери горло вишкрябують
сказом цей закінчиться ранок
бо голка промазує
і зіниці безсоння на нитку нанизує
різними ми розстанемось надто пізно
ти побачиш як в крові тече залізо
дикий розпач у голосі вже підіймається знизу
я стаю нескінченно маленькою, я напевно вміщусь у валізу
і у дірку в моєму мозку тільки-но впала Аліса
- +2
- 21 березня 2010, 10:47
- 2
МЕНУЕТ
Я пам'ятаю ту солодку муку,
Я пам'ятаю вибух у менi,
Кипляча кров у мозок, ноги, руки
Лилась, мене плекала у вогні.
Як дивно — iншi, любi та коханi
Не простелили небо аж до нiг,
Лише з тобою я знайшов єднання,
Тiльки в тобi я всесвiт перемiг.
Ти одягаєш мiсячнi перлини,
Я пещу жар пронизливих зiрок.
I тiло враз твої вуста розчинять,
Ти мов рiка, а я — стрiмкий струмок.
I ти одна пiдкориш мої зливи,
Мое насiння, стовбури i цвiт.
Твоя весна вражаюче вродлива
Затьмарила для мене цiлий свiт.
Я пам'ятаю вибух у менi,
Кипляча кров у мозок, ноги, руки
Лилась, мене плекала у вогні.
Як дивно — iншi, любi та коханi
Не простелили небо аж до нiг,
Лише з тобою я знайшов єднання,
Тiльки в тобi я всесвiт перемiг.
Ти одягаєш мiсячнi перлини,
Я пещу жар пронизливих зiрок.
I тiло враз твої вуста розчинять,
Ти мов рiка, а я — стрiмкий струмок.
I ти одна пiдкориш мої зливи,
Мое насiння, стовбури i цвiт.
Твоя весна вражаюче вродлива
Затьмарила для мене цiлий свiт.
- +1
- 7 січня 2010, 09:36
- 2
