Майстер пише картину
Музикант – твір
Жінка пише дитину
Я ж не вмію, повір
Образ твій я складаю
З усього збираю колаж
Я пишу і не знаю
Ця картина чия ж
Очі напишу кольору неба
З хмарками, снігом, дощем
Пензлі покажуть мені, як треба
Тільки б писати ще
Волосся – кольору поля
Того, що осіннім днем
Всміхається своїй долі
Не плаче, сміється лишень
А голос – кольору джазу
Це колір усіх кольорів
Його не побачиш відразу
Відчути якщо не зумів
Майстер пише картину
Пише доля мене
Жінка – свою дитину
Я пишу тебе…
- +1
- 1 березня 2009, 14:54
- Irma
— Де ти?
— Де я? У темній печері,
у тій теплій, тісній печері,
У тій вогкій, тій темній печері,—
Мене завжди там можна знайти…
А тобі тим часом здається,
що у ній ховаєшся ти.
- +6
- 13 лютого 2009, 18:33
- Nimfa
