Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 соціалка / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

піар Тернополя від Льоні Космоса

Якшо чесно, то я поняття не маю, чому в кліпі використані саме кадри з Тернополя… Хто не в курсі, то Тернопіль на тих кадрах, де голубИ)))


Клип Черновецкого
Загружено kalina_ukr. — Смотри свежие видео клипы на аффише

Пліснява

Автори матриці підійшли неохайно і грубо,
залишивши усякі щілини, провулки і закутки,
в які не загляне сонце і там проростає пліснява
на залишених рештках мрій про щасливе життя.

Але все — на краще і пліснява служить прогресу,
купуючи ширку у нерезидентів у парку,
щоб їхні діти могли мати цигарки і кондоми,
і зростав ВВП Батьківщини і рівень життя.
  • +10
  • 7 січня 2010, 23:31
  • Andy
  • 27

Квартирне питання

Квартирне питання вбиває повільно і певно,
пролазить морозом крізь пластик спортивних штанів:
пацани з района сидять на приємних лавках
і мріють про тихе сімейне щастя і теплий диван.

Квартирне питання вбиває любов і надію,
вбиває віру в сім'ю і сонячне завтра,
мороз пробирає до кістки, хапає за серце
і серце тріпоче, знесилене вічним чеканням.

Реальні пацани втрачають чоловіче єство,
їх молодість спливає струмком у холодному парку,
їх друзі сидітимуть на плитах їхніх могил,
на плитах, холодних, як лавки сонячних вулиць.
  • +8
  • 4 січня 2010, 18:48
  • Andy
  • 11

Аватар

Реальний пацан купує дешеві кондоми,
і так сприяє появі нового життя.

Реальний пацан трясе в перевулках лОхів —
такий собі вовк-санітар бетонного лісу.

Його дзен-буддизм простий, як цигарка без фільтра,
його віра вічна й проста, як наївність лохА,
курс його світлий, як блиск золотих куполів.

Реальний пацан — піонер сонцеясного завтра.

Його прапОр майорить над спальним районом,
дух його лине над водою заквітлих калюж.

Народ, який в люті морози в спортивних штанах,
жоден зовнішній ворог не здатен здолати.
  • +10
  • 4 січня 2010, 18:47
  • Andy
  • 26

пацанчик

Пацанчик при стежці сидить, вмостившись навпочіпки,
пацанчик дивиться в простір поглядом Будди,
хоч це може бути погляд п'янкого похмілля —
хто його зна, та й по що руйнувати ідилію?

Пацанчик при стежці із пляшкою пива в руках,
докурює, мабуть, уже зо третю цигарку,
дванадцята ранку, пиво пацанчику брат,
пацанчик навпочіпки як Будда у позі лотоса.

Ось він — такий досконалий і самодостатній
рівно на стільки, щоб дарувати собі радість від пива
з самого ранку, під дзвони маленької церкви,
за заднім парканом якої — смітник і вбиральня.

Пацанчик дивиться в простір поглядом вовка,
і погляд його не віщує нічого доброго;
десь там — за товщами кепки, шкіри і черепа
з криком проносяться спалахи вчорашніх баталій.

Туман ранкової свіжості, пацанчик при стежці
мріє про те, як пОночі труситиме лОхів,
тихо радіє і пиво — чи привід, чи спосіб,
чи проста сублімація такого людського щастя.

Світовій несправедливості

Критикуйте-критикуйте, але єдине прохання не обзивати ці слова пустопорожнім пафосом, ібо рєчка Днєпр для мене насправді своєрідний символ. Життя, сили, і взагалі моєї батьківщини.

Сезон полювання на гроші давно відкрито,
Купи собі лати, бо ти є живий гаманець!
Ховайся, де зможеш: за шафою чи на Криті,
Очікуй на свій персональний міцний піздєц.

Дивись телевізор, тебе там навчать усьому,
Хто краще розкажуть: чи Бют, чи може ПР…
І лайся з сусідом, долаючи всяку втому,
Мєнтам напиши, що він є CD-флібустьєр.

Хтось стрИбне із даху, хтось розірвЕ контракти,
хтось ділить в руїнах хати чуже майно,
Хтось мріє про мир, потому іде в теракти,
Хтось з жалібним виском — на соціальне дно.

Хтось вперто воює за владу в містах, містечках,
Хтось чеше про Тору, хтось пестить собі Коран,
А поки тривають «важливі» їх суперечки,
Дніпро витікає крізь срібний кухонний кран.

Вавилон (Украине)

Не хотела б я быть богиней воин
И огнем стекать в раздорожье рек…
За страну свою только тот спокоен,
Кто и сам воистину человек.

Не хотела б так же считать проценты
За стеклянной в офисе за стеной,
И смотреть как впряженные студенты
Разбивают крепости головой.

И совсем противно вмыкать на флаги:
рыжий, белый и голубой —
Все мы сдохнем в одном овраге
с гордым именем «ад земной».

Провалили мы основной экзамен.
Демократия всякая — мове тон!
И уже вздимается над костями
Вновьсосстроенный Вавилон.

20.08.09