Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 113 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 133 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Mysql.php on line 70 Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 семенчук / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

Згадки (Грицько Семенчук)

Згадки
«Мембрана пам'яті найтонша,
не пропустивши світла, дзвонить»
Б.-І. Антонич

Твоя барокова усмішка. Я нагадав собі її в потязі,
Коли їхав додому, хоча відчуття дому давно загубив.

Твої очі котячі. Я нагадав собі їх посеред міста,
Коли шукав гроші на пиво, але грошей уже не було.

Твої руки забризкані малиною. Я нагадав собі ввечері.
Говорив з другом, якого викинуло на інший берег життя.

Твої груди налиті я нагадав собі поночі,
Коли скінчився алкоголь і було важко встати.

В мене, окрім тебе, нічого нема.
Це важко зрозуміти.
Але це так.

Flashbacks
«Strangling the light,
the thinnest memory membrane is ringing.»
B.-I. Antonych

Your baroque smile. I recalled it in the train,
Going back home, though the feeling of home was lost long ago.

Your eyes of a cat. I recalled them in the middle of the city,
When I was looking for money to buy a beer, but there was none left.

Your hands splashed with raspberry. I recalled them in the evening.
Talking to a friend, who was cast on another shore of life.

Your ripe breasts I recalled in the dark,
When there were no spirits left and it was hard to get up.

I have nothing, but for you.
It’s hard to understand.
But that’s true.

*** Грицько Семенчук

***

Ми з тобою без назв. Тому
Шаленіє безодня в нас
І без одягу душа на споді
Кому ще за коробом треба час
Без назв. Без найменшого натяку. Дотику
Наших з тобою опадів
Переживань і пережитого
Газопровід ганяє нас
Так хотілося жити у житі
Через ліве плече подивлюсь
І замолиться сонце червоне
Нас немає. Точніше на нас – мотуз.
І вливають у чай як завжди бром
Ми з тобою без назв. Тому
Шаленіє безодня. Шкода.
Поїзд рушив до Бога на Колиму.
І змерзає вода.

***

We don't have any names. That's why
The abyss in us is becoming insane.
And with nothing on at depth is the soul –
Who else will need time again
Without names. Without giving much
Hints. Without touch.
Of our rainfalls.
Of our goings and bygones.
We're driven by a gas-pipe line.
We wanted to live a life in the rye.
Looking over my left shoulder,
I can see the sun praying in red.
There are no us. Or rather, we have ropes all over,
They're pouring bromine in our tea always.
We don't have any names. That's why
The abyss is becoming insane. It's a shame.
To God to Kolyma the train has gathered way,
And is freezing the rain.

Юрію Завадському (Грицько Семенчук)

Грицько Семенчук
Юрію Завадському

себто всі поети називали один одного графоманами
себто всі графомани називали один одного поетами
а що таке бути поетом?
бути поетом
це очікувати на вантажівку посеред дороги
це займатися коханням з сифілітичкою
це сцяти на міліціонера в День Незалежності
і стояти в мурашнику
читаючи вірші
під чорною обкладинкою
під сонцем розпареним пивом
кричати: «Юрку, зачекай!»
кричати: «Юрку, налий ще!»

знаєш, за віршами
не бачу ранків,
не бачу ран,
стою брудний.
дощ і самота, і важко
стихає сезонна паморозь,
і когось вже, здається, не стане.
а я невпинно дзвоню
і кажу: «Привіт, друже,
привіт».
***

to Yuriy Zavadskyi

that is all poets called each other graphomaniacs
that is all graphomaniacs called each other poets
but what is to be a poet?
to be a poet is
to wait for a truck in the middle of the road
to make love to a syph
to piss on a cop on the Independence Day
and to stand in the anthill
reciting poems
under the black cover
under the sunburned beer
to shout: «Yurko, wait!»
to shout: «Yurko, pour more!»

behind the poems, you know,
I don't see mournings,
I don't see morns,
I'm staying alone.
it's raining, it's dirty and hard
the seasonal rime is dropping,
and someone would be gone, it seems.
but I keep calling
and say: «Hello, my friend,
hello».

Святковий квартирник "в червоних стінах" - Львів, 27.12.2010, 20.00.



Квартирник — літературні читання або концерт в квартирі.
Цього разу будуть і читання, і концерт.

Читатимуть:

Альбіна Позднякова (Львів)
Грицько Семенчук (Львів)
Влад Шубєнков (Львів)
Андрій Шийчук (Фран)

Програма може тим не обмежитись.

Все питне, їстівне і штирне брати з собою.

Вхід вільний.
Старт 27 грудня о 19.00.
Місце — квартира Альбіни.
Хто не в курсі — пишіть в приват, скажем.

івент:
vk.com/event22489937

Чи є зміст зробити щось таке, що, наприклад, на городоцькій чекає людина, скажімо, від 19 до 19.30 і відводить групу гостей, які зібрались, на хату?
  • +2
  • 23 грудня 2010, 11:41
  • Andy
  • 2

Арткорпоратив «DRUMТИАТР» в Тернополі


То моє лічне. Мені ця знимка хавається тим, шо всі обитроє в одному керунку якось так поривчасто кудись спрямовані

Кому цікаво, яким був сабж у нашому місті — коє шо плюс відео отута nasravdamus.livejournal.com/21551.html (на жаль відео не вмію стягувати)
Ну єстєссно, шо особиста фізична присутність і просто візуалізація з одного ракурсу, то різні речі. Але приблизну картину уявити можна. Хоча, я так розумію, шо у Львові воно всьо було ше інакше. В іф-ро є львівські фоти if-ro.livejournal.com/265843.html а тепер ше й тернопільські if-ro.livejournal.com/270952.html

DRUMТИАТР



Мистецьке об’єднання «Дзиґа» та часопис текстів і візії «Четвер»
презентуютьу рамках проекту BLACK&WIGHT

Арткорпоратив «DRUMТИАТР»
17 січня, неділя, о 18:00 у арт-каварні «Квартира 35» (Львів, вул. Вірменська, 35, «Дзиґа», 2-ий поверх) в рамках проекту BLACK&WIGHT відбудеться Арткорпоратив «» (в асоціації з «Electrostatic Death ») за участи Юрія Іздрика ( izdryk_y ), Григорія Семенчука ( semenchuk ) та Ростислава Шпука ( if_ro ).

Вступ –50 грн.

Знижка студентам – 50 %

Замовлення столів за номером 0503799969 ( просити адміністратора)

В ціну входить ексклюзивні напої, екзотичні благовонія та ароматичні мікси від «DRUMТИАТР» (стимуляція духовного приходу доступними і легальними хімічними способами).

Із січня до травня 2010 року триватиме спільний проект «BLACK&WIGHT», який ляже в основу 32 номера часопису текстів і візій «ЧЕТВЕР». Проект полягатиме у трансцендентних мандрівках та терапевтичних розмовах на основі лікувально-профілактичного церемоніалу. Арткорпоратив «DRUMТИАТР» — це «ЧЕТВЕР»-live.

Ще неконкретніше:

Проект B&W — мультимедійна мистецька програма, зосереджена довкола випуску наступного, 32-го, числа журналу «Четвер».

Проект B&W — це спроба вивести журнал із площин задрукованої целюлози на площини реального життя.

Проект B&W — це серія арткорпоративів у різних містах України, організованих групою DRUMТИАТР ( симбіоз Іздрика, Григорія Семенчука та If-Ro)

Проект B&W — спроба достукатися «Четвергом» у кожне серце не лише за допомогою літератури, але й усіх легальних психоактивів — музики, сексу, релігії, аромотерапії, мозкового штурму тощо.

Проект B&W — це велика косовиця під гаслом:

SENSE, DRUM, ROAD&ROLL

і

СЛАВА ІСУСУ ХРИСТУ!

Презентація 8-го номеру часопису "Просто Неба"

17 грудня (четвер), 16.00 Книгарня «Є» (пр.Свободи, 7)

Книгарня «Є» та спільнота взаємодопомоги «Оселя» запрошують вас на презентацію восьмого номеру соціокультурного часопису «ПРОСТО НЕБА»
за участі Юрія Андруховича, Тараса Прохаська, Ростислава Шпука і Мар’яни Сохи
Модератор: Григорій Семенчук
«Просто неба» – це незалежний вуличний журнал, який продають на вулицях Львова бездомні і тимчасово безробітні люди. Метою розповсюдження журналу є залучення до соціальної інтеграції людей, що стоять на узбіччі та перебувають у скрутних обставинах. Девізом «Просто неба» є «Працювати, не жебракувати». Ми схиляємося до думки, якщо людина взялася продавати журнал, вона прагне насамперед перебудувати своє життя.
У новому номері «Просто неба» читачі знайдуть багато актуальних матеріалів про соціальні проблеми сучасності, друга половина журналу, як завжди, ознайомить з літературними новинками, кіно рецензіями, есе та віршами молодих авторів. Також у восьмому номера «Просто неба» опубліковано ексклюзивну фотосесію Юрія Андруховича для проекту «Без Ознак Мистецького Життя». Автором світлин є івано-франківський фотомитець Ростислав Шпук.
Львівська міська громадська організація “Спільнота взаємодопомоги “Оселя” заснована в листопаді 2001 року. Це неурядова організація, місія якої надавати допомогу у віднайденні сенсу життя людям, що в наслідок різних причин опинилися на маргінесі суспільства (убогим, бездомним, неповносправним, узалежненим тощо) та пропагувати на Україні ідею солідарності та взаємодопомоги.
Запрошуємо глядачів і представників ЗМІ!

***

Суфійська музики і степова Еллада
Нічне метро холодне мов тюрма
А поруч диявол, весь у Prada
Проте одразу видно наркоман

І ти така бездонна і глибока
Як по-весні Дніпро розтануло у синь
Моя любов заллє тебе потоком
А там вирішуй чи дочка чи син

За обрієм горить Каховська ГЕС
Віщує осінь й моровицю
Розсипали по небу зір овес
Змішавши у собі вино й корицю

І я не мов Сосюра молодий,
Веду тебе в село до сінників
Думки – як в лошака на водопій
Тремчу від доторку руки

За школою спіткала нас любов
Уся крихка мов вену затиснути
І нас тепер обох, і нас тепер обох
Не обійдуть цього життя замути

У чорну ніч пішла за мною
Як музика чи степова Еладда
І Україні не було покою
Любов лилась по автострадах
  • +5
  • 18 листопада 2009, 15:53
  • semenchuk
  • 3