Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 пацанчик / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

Квартирне питання

Квартирне питання вбиває повільно і певно,
пролазить морозом крізь пластик спортивних штанів:
пацани з района сидять на приємних лавках
і мріють про тихе сімейне щастя і теплий диван.

Квартирне питання вбиває любов і надію,
вбиває віру в сім'ю і сонячне завтра,
мороз пробирає до кістки, хапає за серце
і серце тріпоче, знесилене вічним чеканням.

Реальні пацани втрачають чоловіче єство,
їх молодість спливає струмком у холодному парку,
їх друзі сидітимуть на плитах їхніх могил,
на плитах, холодних, як лавки сонячних вулиць.
  • +8
  • 4 січня 2010, 18:48
  • Andy
  • 11

Аватар

Реальний пацан купує дешеві кондоми,
і так сприяє появі нового життя.

Реальний пацан трясе в перевулках лОхів —
такий собі вовк-санітар бетонного лісу.

Його дзен-буддизм простий, як цигарка без фільтра,
його віра вічна й проста, як наївність лохА,
курс його світлий, як блиск золотих куполів.

Реальний пацан — піонер сонцеясного завтра.

Його прапОр майорить над спальним районом,
дух його лине над водою заквітлих калюж.

Народ, який в люті морози в спортивних штанах,
жоден зовнішній ворог не здатен здолати.
  • +10
  • 4 січня 2010, 18:47
  • Andy
  • 26

пацанчик

Пацанчик при стежці сидить, вмостившись навпочіпки,
пацанчик дивиться в простір поглядом Будди,
хоч це може бути погляд п'янкого похмілля —
хто його зна, та й по що руйнувати ідилію?

Пацанчик при стежці із пляшкою пива в руках,
докурює, мабуть, уже зо третю цигарку,
дванадцята ранку, пиво пацанчику брат,
пацанчик навпочіпки як Будда у позі лотоса.

Ось він — такий досконалий і самодостатній
рівно на стільки, щоб дарувати собі радість від пива
з самого ранку, під дзвони маленької церкви,
за заднім парканом якої — смітник і вбиральня.

Пацанчик дивиться в простір поглядом вовка,
і погляд його не віщує нічого доброго;
десь там — за товщами кепки, шкіри і черепа
з криком проносяться спалахи вчорашніх баталій.

Туман ранкової свіжості, пацанчик при стежці
мріє про те, як пОночі труситиме лОхів,
тихо радіє і пиво — чи привід, чи спосіб,
чи проста сублімація такого людського щастя.