Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 надлюдина / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

Übermensch

Я – воїн, лицар честі я.
Я – син своєї рідної Вкраїни…
І не потрібнії подачки ті Кремля,
Коли стою на березі таїни.

Таїна – то історія життя,
Історія життя, страждань і болю –
Голодомори, Крути, побиття…
НКВС і КДБ конвої…

Я бачив все, я знаю, що є страх.
Я знаю, що є сила, що є правда –
Кришталь в моїх нефрітових очах
Палає спокійливо ізмарагдом.

Я все пізнав. Я знаю – ми одні.
Одні на полі брані, бранці поля.
І не поможуть нам добродії жодні́,
Поможе, може, добрая тополя…

Тополя є своя, тополя то є дім.
А там де дім – ти знай, межі немає.
Коли-небудь і ми побачим дим –
То знай тоді – Москва горить й палає.

Так, я пізнав – немає меж…
Є тільки Бог, Вітчизна, Віра…
Немає більше неприступних веж –
То все ніщо, то смуга сіра.

Але крокую я – все далі, все туди,
Крокую, б’ю ногами, тим не менш.
І ноги залишають ті сліди,
Сліди, що їх залишив Übermensch.

Фрідріх (Переказуючи те, що казав один Бог)

Що ти робиш, щоб здолати в собі людину?
Чи говориш щоранку собі «Я сьогодні загину!»?
Чи зневажаєш ти тварину в свому нутрі?
Чи не губиш своє власне Его в юрбі?

Поглянь, ми є лиш віртуозний канатоходець,
І не варто блудливо казати собі-«Я горець!».
Безсмертя — мета лиш для Надлюдини,
Й на шляху до неї всі ми загинем.

Але в цьому і є весь наш зміст,
Як від звіра до Надлюдини напнутий міст
Ми шлях котрий належить пройти.
Усвідом що дещицьою шляху є й ти.
  • +1
  • 27 січня 2009, 08:57
  • ArirA
  • 7