Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 мій світ / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

особисте

не кажи що я горда,
бо не кажу «сумую».
я би це прокричала
та тебе не турбую.
це ж тобі всеодно,
ти по світу блукаєш.
я лиш ночі рахую,
а ти цим не страждаєш.
заливаю я діри
лиш книжками й віршами,
в них у людях є віра,
а у мене лиш рани.
у мене герої
не з плоті, а з вати.
дощ їх без зброї
продасть умирати.
і міста там самотні:
там живуть лиш сонети.
їх там крутять усюди
три маленькі планети.
люди всі вимирають
бо нема ацитону,
та не нігті стирають,
а бажання і втому.
там живе твоя копія,
твій маленький єнотик.
його часто провідують,
бо він трохи наркотик.
може, це все не правда,
може, я це трактую.
не кажи що я горда,
бо не кажу «сумую».

****

Ідеї минають а душі лишиться
Вулиці в собі історію таять
Істини переносять місця
Де кожен камінь щось памятає
Містичні місця де нічого
просто так не буває
Видумки перетворюється в правду
і все нікуди не зникає
Ми не помічаємо простор
Самого головного
Що після себе ми лишемо
історію але кожен світ
Так що не лети після себе
дві дати

__

Мій світ простий, наче три копійки вкупі…
Піди розміняй і на здачу купи мені трохи повітря,
Тут надто бракує кульків, щоб гуляли вітром,
А маю бетоном залиті дерева в грудях…
Купи трохи сонця, щоб лити вином по сходах,
Втомилась теплом розповзатись в порожніх венах.
Ще трохи каміння, щоб натяком збити подих;
І ти знов підеш, щоб сховати себе від мене.