Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 113 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 133 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Mysql.php on line 70 Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 ковальчук / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

Прив'язаність

Картонна коробка заповнена півнячими головами
Кімната заставлена свічками
На покутті фотокартка твоя
Складаю слова в правильному порядку
Аби зачепити на відстані
Іграшка вкрита голками
Нагадує їжачка

Мені так подобається ненавидіти тебе

Подобається
Слідкувати за твоїми переміщеннями
За прогулянками до магазину
За ранковими пробіжками
Проходити в ночі біля твоїх вікон
Заглядаючи чи часом
Не згадуєш про мене

Неважливо

Місто грає тебе
Заперечиш – незаймана
Обманюй обманюй
Як обманювала
Того волохатого дядька
Коли нігтями дерла йому спину
Казала –подобається
Думаєш його звати Артур
Насправді
Він Сірьога
Махаєш рукою мов
Неважливо

Будинки слідкують за тобою
Заперечиш
Насправді ти за ними спостерігаєш
Бачиш як деревами проростають новобудови
Бачиш щасливу старість архітектури
Бачиш як озброєні крани роблять
Евтаназію непотрібним
В одному з таких зайвих
Пишеш картину котячим язиком
Сталева куля близько
Махаєш рукою мов
Неважливо

Зв'язок

Мені тебе погано чути

Не думай що випадковість
Що поганий зв'язок
Що телефон зламався

Бачиш чорну волгу за вікном
А я бачу за своїм
Товсті чоловічки в дивних кашкетах
Антенами
Глушать мов рибу
Наш дзвінкий як луска зв'язок

Мені тебе не чути

Ти помітила клацання
Думаєш перешкодити
То дружини партизанів
Записують нашу балаканину
Потім роздруковують
Аби читати дітям
На ніч

Твої слова губляться дрібняком
Я ловлю окремі літери
Просто диверсанти
Підірвали вишки

Мені
Тебе
Пога…
Чу…

Весна( прихід)

Відчуваю її на пальцях
Немов сум.

Дівчина в красивому платті
Проходить посміхаючись
Вона
Частина порваних вулиць
Що клекочуть птахами
Вимагаючи уваги

Відчуваю її шкірою
Ніби любов

Хода чоловіка важлива
Барсетка в руках гойдається дитиною
Автівки пораненими звірами
Мчать зализувати рани
Його не помічають
А він їх

Я відчуваю її на повіках
Мов сон

Байдужість

За вікном в калюжі лежить
Безпорадне тіло бомжа

Десь в кишенях його потасканого пальта
Фотокартка дочки
Зроблена ще в Союзі

Тобі не болить за нього
Недопалки співчуття валяються під ліжком

А ти плакала
Коли показували нещасних сомалійських дітей

Ти ридала
Коли побачила в новинах смерть маленького китайського хлопчика
Його мертве тіло нагадало мені панду

Нещасний не видає жодних ознак життя
Вода ховається під його тілом

Тебе не кусають мурахи жалості
Тобі не болить за нього

По бомжу
Б’ють краплі
Як били того дивака тоді як вертався від тебе

Твоя вечеря така смачна
Ти така непорушна посеред немитого посуду

Біля бідолахи зупиняється бобік
Хтось викликав ментів
Хтось добрий
Хтось вже поховав його

Тобі не болить
Мені загалом теж

Місто

Листя дивиться на мене
з дерев

Падають недопалки
каштанів

Мене ледве не покусав
вовк
Його зупинило червоне око
лисиці.

Шумить очерет
Жаби занурюють свої обличчя
в шалики

Летить журавель залишаючи
білі сліди

Ведмеді поховалися по
барлогах.

Пафос

1
Розірви мене блаженна самотність так як рвуть одежу на грудях повії
Поцілуй мене і відправ кудись
Забери мене з обіймів ціє квартири
Цього стану нікуди неходіння
Цього стану пішловсевдупу
Цього стану де вона
2
Я бачу з вікна хлопця
Він йде по іншій бік вулиці
Дивиться в гору
Там його — пє чай
Дня нього все так добре
Можливо завтра помре
3

Дерева голі як
Кістки мертвого кота прямо серед дороги
Я йду прямо
Я люблю трамваї і відчуття відстороненості в них
4
Коли Він переріже собі горло
Буде красивий дощ
5
Ця крамничка наче з іншого всесвіту
Повз неї я йду до додому
6
Пара з труб котельні постає із за будинків
Немов велика грива останнього лева
7

Сон цієї ночі нічим не відрізнятиметься від завтрашнього
Хіба що тривалістю

Ностальгія

Сніг біліший за шкіру вампірів
Памятаєш
Ми про них писали оповідки
На потертих аркушах
А потім спалювали і пускали за вітром
Як літачків
Повітряних зміїв
Чи загиблих воїнів за річкою

Провулок з татуюванням собак
Ще залишив слід
Того шляху
Від твоєї кухні до моєї
Від крейди
І старих касет

Гавкають бурульки
На плечі
До жетонів під нігтями

Цей сніг мене більше не ріже
Тільки залишає маленькі ямки
В котрі заливає повітря
Підпалює сніжинками
Як сірниками

Воно так палає
Особливо чомусь сьогодні

Потреба

Коли вечір нагадуватиме відкриту пащу дракона
Випускаючи вогонь світлами вікон
Я напишу пару віршів
Залишу після себе роздягнуті склянки рому
Самотній підйомний кран
І поламане стебло місяця
Якого вже давно ніхто не бачив

Згадаю що між фотографіями маю достатньо коштів
Щоб зняти собі повію
Ні не ту вічну царицю доріг
Похітливу валькірію дальнобійників
А справжню художницю ескорту
В довгій червоній сукні
Панчохах що розривають тобі легені
Мов очі покійника

Після того як я все таки наважуся
Вона прийде
Немов приходить лікар
Чи сантехнік
Я напою її чаєм
Прочитаю багато віршів
Покажу сімейний альбом
Коли вже – стомиться
Заманювати у свою пастку
Ляже на ліжко
Промовить наче роздягає
Ти ж мене не для цього викликав правда?
Я подивлюсь кудись не в очі
І скажу
Ні. Для цього.

Прохання

Я мав два дні
Не їсти

Щоб відчути
Як маленькі карлики
Голоду
Несуть мене на своїх маленьких ручках
По зеленим просторам
Амазонки
Їхні нігті колотимуть
Легенько в живіт

Мав не їсти
Приблизно два дні

Написати про це

Карлики як раз
Занесли б мене
До свого селища
Де найкрасивіша жінка
Померла
Вийшла інша
З люлькою
Й вудкою

Мав не їсти
Два дні

Але не дозволив
Їм так довго
Зі мною
Контактувати

Занадто їхні доторки
Нестерпні