Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 113 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 133 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Mysql.php on line 70 Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 дженна / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

вічність

…Я тоді подумала, що хочу завжди бути поруч з тобою. Хочу підтримувати твою голову, коли ти блюватимеш після вечірки. Обіймати тебе, коли ти захистиш докторську. Цілувати, коли отримаєш роботу. Тримати тебе за руку, коли помре твій батько. Хочу побудувати разом з тобою будинок, обов’язково за містом, і ми маємо зробити це самі, своїми руками. Хочу, щоб навіть стіни в тому будинку пахнули тобою а фарба на стінах відганяла твоїм потом. Я хочу проводити з тобою вечори на дивані, дивлячись футбол або хороші фільми, дивлячись їх разом. Я хочу кохатися з тобою, не стомлюючись кохатися з тобою, мовчки, палко. Я хочу народити від тебе дитину – маленьке, тендітне, зморщене щось, що буде верещати ночами, хочу назвати його, як захочеш ти, хочу виховати його разом з тобою – бо ти ж будеш надзвичайним батьком. Хочу вирощувати разом з тобою на городі петрушку і картоплю, і ще тюльпани – я ненавиджу цю всю хрєнь, ти знаєш, але з тобою я хочу навіть потрапити в пекло, аби були разом.
Я хочу пестити наших внуків, які сидітимуть на твоїх колінах і будуть слинявити тобі сорочку. Я хочу стати старою. Навіть так, я готова героїчно відректися від молодої трагічної смерті поета заради тебе.
Але лише за умови, що я стану старою поруч з тобою, і помру легко, уві сні, вже після твоєї смерті.
І наші діти і внуки будуть перерозповідати нашу історію наступним поколінням, а правнуки вже вважатимуть нас легендою. І розповідатимуть це своїм дітям, внукам, правнукам...І легенда про нас буде жити.
Я хочу стати вічністю з тобою. Я хочу стати вічністю в тобі.
Без тебе мені вічність не потрібна.
  • +7
  • 18 червня 2009, 17:35
  • Jenna
  • 7

чорне

Вітри неначе пси
Скиглять
Хмари набряклі і
Стиглі
Краплі рішуче у лоб
Цілять
Мало хто звідси піде
Цілим
Я розбиваюсь об ніч.
Людно.
Хтось мене тихо назвав
Юда!
Хтось мене тихо благав
«Хліба!»
З жил моїх медом тече
Лімфа
Боже! Пробач мені, я
Грішна
Я так молилась тобі,
Вішну.
Ніч вибухає в мені
Вчора
Завтра я вдягну усе
Чорне.
  • +7
  • 14 червня 2009, 22:25
  • Jenna
  • 9

просто арифметика

Ми такі абсолютно асиметричні
І жахливо непарні, щоб бути в парі
Я уже намагалась ділитись тричі
Але тільки усіх запарила
Ми такі рівномірно нерівномірні
Ідеально з тобою неідеальні
В мирний час ворожі, в загалі — мирні
Не близькі, але і не дальні.
Ми такі непасуючі один одному
Ми — частинки пазлу, чарівно нерівні
Я компанії в пазлі не склала ще жодному
Кажуть – горда, немов царівна
Ми такі аритмічні і дисонансні
Неділимі, якщо не чіпати ножиці
Уяви лишень, що може вийти з нас
Якщо взяти нас
І помножити.
  • +8
  • 14 червня 2009, 21:09
  • Jenna
  • 5

тиша

Два роки тиші. Дзвони і мости
І дзвін мостів й біжать мости крізь дзвони
Мости у дзвонах встигли прорости
Міцні, залізні; стиглі і червоні
Вода і лід. Ти падаєш на лід
Як риба жадібно хапаючи повітря
Щось в тобі терпне, щось тебе болить
Вода і лід. І дощ, і град, і вітер
Руйнують все, що ще не знищив час
Стирають все, що ти не встиг забути
Мости і дзвони. Радість і печаль
Твоє минуле і твоє майбутнє
Метал і скло. Скло добре ріже плоть
Коли немає леза під рукою
Роками пошрамоване чоло
Є доказом всього, що ти накоїв
Тож слухай як велично світ мовчить
Як тихо сніг лягає на дорогу
Ти, що раніше не шукав причин
Тепер терпляче ловиш звуки кроків
І ти, що перевищував роль слів
Без права голосу ідеш на барикади
Волхви дари Христу не донесли
Два роки тиші.
Хочеться кричати.
  • +7
  • 4 червня 2009, 23:42
  • Jenna
  • 6

смерть

Смерть – це просто коли ти виходиш з себе
І не заходиш назад
І якщо зрівнювати смерть і життя, то смерть – вода, а життя – нарзан
Смерть – це коли зранку не хочеться прокидатись,
Бо не знаєш для чого
Смерть – це коли здається, що по твоїй душі вже кожен почовгав
Смерть – це вікно, просто хтось у нього вистрибує відчайдушно
А хтось виходить
Смерть – це віддушина
Смерть – це неробочий дзвінок біля входу
Для самурая померти – це як посадити дерево,
Побудувати будинок
Так же природно як для інших дико
Смерть – це дорога з одностороннім рухом без розмітки і знаків
Тільки таблиця – сто кілометрів і напис «рай» (або «рахів»)
Смерть – це просто, пальці послинив чи знайшов підходящий камінь (як Каїн)
Як би ж так.
Я напевно помру уві сні на спині
Захлинувшись
Своїми
Дурними
Думками.
  • +7
  • 30 травня 2009, 01:06
  • Jenna
  • 11

кульбаби

Зіниці очей твоїх розширені
Волосся ніжно пестиш кульбаб’яче
Кохання тримають не за ширмою
Кохання тримають так, щоб бачили
Чому ти вуста так гірко викривив
Чи квіту кульбаби не місце між ребрами?
Кохання не може бути прикрим
Коханням ніколи не можна гребувать
А сонце десь у сітківці губиться
Варення кульбаби із пальців злизуєш
Кохання не пластикове й не гумове
Не треба вважати його залізним
Кульбаб’яча кров в’язка і молочна
Тече від учора твоїми жилами
Не руш! Ти навіщо кульбаби толочиш?
Вони іще жили б, і жили б, і жили би…
  • +13
  • 21 травня 2009, 21:49
  • Jenna
  • 21

хлопець із хворими очима і голими зап'ястями

Хлопець із хворими очима і голими зап’ястями пропалює дірку в моєму серці
Прорізає собі до нього дорогу поцілунками і обіцянками
Розставляє фронти
Робить підкопи
Кидає гранату за гранатою, як каміння в мій город
З надією, що вони проростуть запашними акаціями
А я живу собі у своїй казковій Неверляндії
Не дорослішаю
Корчу із себе Венді
Малюю на вікнах Пітера Пена
Ночами чекаю на нього
А хлопець із хворими очима возить вантажівки з вибухівкою
Прямісінько до воріт Неверляндії
Спалює мої конопляні плантації
Перекриває усі водні джерела
Діє так дивно і непослідовно, що здається
Він не дарма спалив ту коноплю
І я вже бачу як моя маленька країна
Дематеріалізується
Розпадається
Заростає
Травами
Квітами
Акаціями.
  • +10
  • 19 травня 2009, 22:07
  • Jenna
  • 7