Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 113 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 133 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Mysql.php on line 70 Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 дженна / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

ти знаєш усе

ти знаєш усе — і кому я сьогодні лишаю сліди поцілунків на шиї
і навіть чому буває вночі мені інколи так паршиво
ти знаєш, коли я прокинусь, то скільки ще в ліжку лежатиму
і номер вагона тобі відомий, та ти мене не проводжатимеш
ти знаєш на пам'ять рядки із пісні, які я найдужче підспівую
і як я люблю фото, на яких люди торкаються голими спинами
ти знаєш в якому місці я набила собі татушку минулого літа
ти знаєш мене так добре, що з горя почав палити
ти знаєш чому не вдома і навіть де я ночую
і дзвониш мені опівночі
і дихаєш в слухавку
чутно
почувши глухе чоловіче
“ я слухаю”
  • +2
  • 21 березня 2010, 10:49
  • Jenna
  • 5

так ми підкорюємо галактику

але наскрізь пропалюють символи
синіми акварелями пишуть на мені
сивіють ці дерева з грудей моїх
так проростають красиво

перехрестя між пальців з суглобами-дороговказами
і несказані літери горло вишкрябують
сказом цей закінчиться ранок
бо голка промазує

і зіниці безсоння на нитку нанизує
різними ми розстанемось надто пізно
ти побачиш як в крові тече залізо
дикий розпач у голосі вже підіймається знизу

я стаю нескінченно маленькою, я напевно вміщусь у валізу

і у дірку в моєму мозку тільки-но впала Аліса
  • +2
  • 21 березня 2010, 10:47
  • Jenna
  • 2

fоrgive\durden

ти знаходишся десь на осінньому пірсі в одесі
де нікому до тебе немає, але доведеться
повернутись назад, лиш під нігтями крихти спецій
нагадають рипучий пірс
ти знаходишся десь, на годиннику сьома десять
тобі снились Гаваї і мертва Хотинська фортеця
і вві сні ти порадив усміхненій стюардесі
заощаджувати папір
ти знаходишся десь, і у тіло вже дрож крадеться
до кімнати заходить вона й питає «а де всі?»
і миттєвій судомі ніяк не минутися серця
ти стискаєш в кулак. терпи.
й тільки ті кому в око зненацька тремтіння впаде це
ті так гірко позаздрять тобі

найнайкраще

реально найкраще – напевно гуляти опівдні під літньою зливою
босоніж гуляти під літньою зливою, себе відчувати безмежно вродливою
легкою такою невидИмою криштально-вразливою

торкнутись й відчути заплутане мокре волосся на дотик
заплутане мокре і довге на дотик, і плечі в веснянках; ти думав – недолік
а я вже веснянковий собі спорудила жертовник

ти пахнеш дощем і корицею й цукром, ще чимось солодким – зефіром
ти пахнеш солодким тягучим зефіром, у мене постійно в думках Земфіра
«счастье мое, будь просто будь»
і я ще не знаю нічого з цього, але вже сама собі наперед повірила
  • +5
  • 11 лютого 2010, 00:17
  • Jenna
  • 7

et cetera

скільки ще можна сказати слів про твій ледь відчутний на мені запах?
про ніжне і тихе так важко казати
прикинься, що цього не знаєш, але
коли ти ідеш не для того, щоб потім вернутись назад
тоді мені майже не зле
я майже не хочу плакати
моє простирадло все рівно тобою пахне
  • +2
  • 10 лютого 2010, 23:49
  • Jenna
  • 2

не хочу

ні, я того не хочу, що тебе може якось
з мене не вийде якоря, я не чіплятимусь
дай мені якось знати, мабуть вже час розстатися
“може пройдемось?” — “з радістю”
ні, я того не хочу, ти мені будеш другом
був мені другим, й добре, перший не викроїв
що ти говориш, не чую, кричи у рупор
я би до тебе крикнула
ні, я того не хочу, краще давай не вголос
подумки, пошепки, повагом — ось і розділені
ось вже — а ти боявся, а все вдалося
“як все пройшло?” — “ходили...”
  • +4
  • 17 січня 2010, 19:33
  • Jenna
  • 4

слина

ще хоч кілька самотніх місяців
і боюсь, що не лишусь цілою
поцілуй моє серце пристрасно
якщо слина насправді зцілює
  • +3
  • 17 січня 2010, 16:52
  • Jenna
  • 8

вікторвікторія

вікторіє
насилу укотре повторюю
повітряне, дике ім'я
хто я?
о хто я тобі, вікторіє?
і кожна клітинка в агонії
волає
о хто я є
  • +3
  • 17 січня 2010, 16:48
  • Jenna
  • 3

дурниця

дурниця ж яка всесвітня— писати тобі вірші
зриватись посеред ночі, а ти все питаєш «нащо?»
а потім бурчиш і кажеш «теж мені, ти би краще
мені наробила завтра налисників і борщів»
і ніде від правди дітись — у дечому ти правий
не хлібом одним людина, але на словах теж складно
спечу тобі на вечерю завиванці з шоколадом
їси тоді на здоров'я, дивись лиш не подавись
  • +7
  • 8 січня 2010, 23:26
  • Jenna
  • 9

сплюнь

взагалі-то – так, звичайно, мені подобається твоє мовчання
але тільки тому що воно твоє і так безмежно пахне червоним мальборо
так легко сидіти і уявляти як ти стоїш у кутку кімнати
чи на балконі і куриш, і дуже добре, що ти не жайворонок
щоб будити мене о сьомій, наші ночі і так безсонні
мені зручно самій прокидатися, бо тоді я не прокидаюсь, а сплю
і не соромно, що знов проспала, а якось радісно і стигне кава
в твоїх руках.
і так цікаво
на ній гадати, чи будем разом.
ти як завжди мені сонно радиш
сплюнь.
  • +6
  • 22 грудня 2009, 21:54
  • Jenna
  • 11