Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 дженна / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

скласти "вічність"

такий легкий і добрий мороз
і сніг, що сховав вади ландшафту
і нараз перемінив довколишність
стався в нагороду мені за цю осінь.

заради розваги тулюся до вузької незасніженої смужки бруку
з лівого краю тротуару
якраз на ширину моєї стопи
засинаю на дивані вдягнена і розкрита
лише на хвилину стуливши очі
з великим пальцем, затиснутим між сторінками книжки
з нечищеними зубами і залишками туші на віях
за двадцять дванадцята (але цього вже не знаю)

змінам, що приносить сніг, завжди бракує зовнішнього простору
сниться народження, сниться дитина,
намагаюся не прокидатися
кидаюся до найвеличніших мудреців світу
у пошуках заспокоєння
але мушу вдовільнятися натяками
мушу розгадувати по температурі, по кількості опадів
по залишкам сиру і гарбуза,
по заметеності і слизькості стежок
визначати швидкість вітру за тягучістю слини
визначати кількість птахів у ключі за їх криками
визначати день місячного циклу за запахом впадини за вухом
я не найкрасивіший діамант
не найвитонченіша сніжинка
а тільки жінка серед суцільного білого
у якої мерзнуть і німіють руки

господиня мусила зауважити кілька плям (с)

жодних анатомічних подробиць, жодного
сліду, жодного доказу,
що все відбувалося насправді
картинці бракує деталей для цілісності,
вона схожа на продірявлений кулями
металевий щит проти сонця

у що він був вбраний? коли прийшов?
що робила в кімнаті моя перша вчителька
і навіщо вона раптом почала підбирати розкиданий одяг,
примовляючи, що мені час додому?

лише один кадр, не фільм, а світлина:
два білі оголені тіла на підлозі
навіть облич не видно
тож чи це був він, не можу бути певна
але так відчувалося

на порожній вулиці серед тротуару лежить мертва миша
водій автобусу вперто кричить мені “Іра?! Іра?!”
поки проїжджає повз
явa майже зовсім не відрізняється від сну
принаймні сьогодні мені хочеться
щоб це було правдою
  • 0
  • 25 вересня 2012, 00:25
  • Jenna
  • 1

з.гір.к

той мольфар, що купав мене в молоці
душу богові днями віддав, небога
металевий смак зуба його золотого
залишався ще довго на язиці
через нього дізналась про страх і згубу
облизавши губи, зрахувавши зуби

той казкар, що стеріг мене уві сні
не лежав зі мною, бо був далеко
і віддався безумствам так само легко
як віддалась йому б, коли були б одні
через нього дізналась, як страшно двічі
своїм поглядом впертись в порожні вічі

той чабан, що закутав мене в кожух
із м’якої гладкої овечої вовни
раз надвечір по воду вийшов назовні
й не вернувся доки буревій не вщух
але й після також не вернувся. об нього
я навчилася гріти замерзлі ноги

а тепер — ось господа, ось жито, піч
найблаженніший мир в цьому божому домі
з чоловіком, що в ньому, ми мало знайомі
та чомусь візерунки його передпліч
віддзеркалюють карту шляхів, якими
я вертаюсь додому з очима вогкими
хоч вони й висихають за ніч
  • +6
  • 21 серпня 2012, 10:13
  • Jenna
  • 1

ла-манш

ранок, холодніший
за інші червневі ранки
вікно відчинене. прокидаєшся
і одразу відчуваєш себе
на півночі
внизу якийсь перший
світанковий перехожий
тупає по бруківці
за кілька хвилин
пані цокає підборами
очі закриті
лежиш на ліжку
як на гальковому березі
Ла-Маншу
а цокіт внизу – то хвилі.
наче останній день табору
всі речі спаковані
всі тумбочки сирітсько порожні
за годину приїдуть батьки
забирати тебе додому
а ти лежиш на ліжку
і не належиш жодному місцю
на цілому світі
  • +13
  • 30 липня 2012, 00:01
  • Jenna
  • 2

анатомічна майстерня

навзрид
хекати спекою
у вушну раковину
битись об барабанну перетинку
молоточком об коваделко
тому що стремінце
має спільну етимологію з вуздечкою
так само як євстахієві труби
з фалієвими
раковина мого вуха
це витончене мушельце
має чудову акустику
якщо прихилиш до нього своє
то почуєш море

лео

ти могла би бути гарною троцкісткою,
ти гарна, тому
ти могла би бути гарною троцкісткою,
революціонеркою, білогвардійкою
в такій лляній коричневій сукні
я кажу: в тебе гарні пальці
він: а в тебе — ноги
придумаємо щось з цим?
жарт доходить до мене як завжди пізно
тобто рано, зранку
в ліжку
я займаюся реготом
і ми
займаємося реготом
  • +15
  • 16 липня 2012, 22:36
  • Jenna
  • 3

ПРХСК \ ХВ \ ХВЗ \ ХЗ

двом різним адресую єдину фразу:
дай мені спокій
одному вона означає
тоскне гірке і полегшене прощання прохання
відпустити і навіть
прощення тобто пробачення
іншому:

о б і ц я н к а
щ е
ж о д н о м у
з
н а с
н е в і д о м о г о
м о ж л и в о г о
м а й б у т н ь о г о
форми якого любов не має
п р о х а н н я
про

кинь. джал

гаразд, смерть, привіт,
добро пожаловать

раніше я часто гралася з батьківським кавказьким кинджалом
заганяючи лезо на сантиметр у стовбур старого дуба
аж потім подорослішала і це, як і лезо, стало тупо
тіло пом’якло, набухло, насочилося
закровило, далі – з іншим тілом заручилося
м’язи послабли, мені сказали «не діло
на кинджали марнувати жіноче тіло»
тож він спочивав на полиці; займався іржею
діти мене не настигли – уславилася ханжею
коли виходила в натовп, закрадався жаль
що сточився батьківський кинджал
дуб висох і розсипався на тріски
будь-що кинути в стовбур – то пролетіло б наскрізь
у мені теж нічого не затримувалося, як протяг в дверях
лише кинджал у ребрах застряг
  • 0
  • 22 грудня 2011, 01:25
  • Jenna
  • 1

осінь джезу(с)

полюбився мені джаз, коханий
до сказу, до перелюбу
став мені другом, коханцем
фінансовим консультантом, годувальником, дружиною

з дружинною вірністю, мужністю
лунає тепер для мене у всіх громадських місцях
чаїться, як перлина у мушлі
як сонце під горизонтом, як євреї в підвалах чернівецького гетто

слухаю джаз як цілуюся з дюком еллінгтоном
наше рандеву стало можливим незважаючи на деякі фатальні обставини
за яке море тікати – баренцове, берінгове?
може хоч на північному полюсі не слухають джаз
  • 0
  • 27 жовтня 2011, 01:08
  • Jenna
  • 1

маріна

якби ти спитала, то я б, як ситий альбатрос
вивалила тобі на стіл місиво з трьох напівперетравлених рибин
і морської води
і гнилих водоростей
яке гидко пахне
риба, море і водорості
до чого тут релігія
моє наповнення –
риба, море і водорості
  • +5
  • 24 жовтня 2011, 23:47
  • Jenna
  • 2