Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 113 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 133 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Mysql.php on line 70 Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 вірші / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

Сьогодні вночі продирався до мене маніяк *

Сьогодні вночі продирався до мене маніяк.
Він стукав нахабно у двері і ліз у кватирку.
Та вдертись до спальні небозі не вийшло ніяк
– лиш пальці просунув у шпарку і носа – у дірку.

Ну що тобі треба від жінки, яка вже роки
сидить-медитує на лики індійських пророків?
Три зернятка рису, чотири салатні листки,
ніякого сексу в думках, ані драгсу чи року…

А ти свою руку брудну вже запхав у штани.
Гукаєш, щоб я реманент оцінила в роботі.
Так жаль мені, хлопче, що ти, як вівця сатани,
ніяк не даси собі ради із примхами плоті.

Ну що тобі треба? Навіщо лякаєш мене
вночі, коли сняться зірки молодим космонавтам?
Не раз уже бачене мною усе те земне,
що з майток своїх дістаєш, як руно органавтів.

Коли розквітають в серцях орхідеї чеснот,
коли у смарагдових джунглях летять антилопи,
а в морі дельфіни співають, не знаючи нот…
Чи я зацікавлюсь приладдям нещасного хлопа?

Сьогодні вночі продирався до мене маніяк.
Він стукав у двері і вікна, він мучився довго.
Але бідолаху вхопив, як на те, переляк,
коли співчуття він побачив в очах моїх добрих.

* Сюжет засновано на реальних подіях

одниною ціліше бути

одниною ціліше бути
не говориш «прощай» щораз
щиріше… замикаєш коло
не ненависті, не образ.

не чекаєш дзвінка і миті
сподівання на «в той же час»
в тому ж місці
і ще хоча_би_раз.
  • +4
  • 3 травня 2012, 21:57
  • Mak
  • 1

сам один

сам один в полі воїн!
кожен з нас, хто не геть слабак.
і як втратив волю до бою,
то ще не говорить, що завше буде так.

встанеш з колін, розведеш долоні,
сплюнеш кров і золу з душі.
як би не щемило, пекло і нило,
а тобі ще багацько по силам,
тобі ще по той бік Землі іти.
  • 0
  • 8 квітня 2012, 22:07
  • Mak
  • 17

жодного слова відтоді

жодного слова відтоді,
коли ми сказали — годі.
голодними до любові
ми будем з тобою… голі…
голитимемо запястя,
в агонії пошуку щастя.
до хрускоту… без наркоза.
холонемо. танемо. кода
  • +8
  • 3 квітня 2012, 21:12
  • Mak
  • 23

Бог не дасть нам більше...

Справжній Еверест — всередині, я знаю.
Тільки би добратись на вершину, доповзти.
Кажуть, що одного у горах не покидають.
Шкода, що у тебе всередИні тільки ти.

Мусиш добиратися, ламаючи коліна,
Мусиш не залежати від когось, тільки сам.
Будда говорив, що не прив'язуйся, людино.
Слухай і довірся тільки власним голосам.

Власною горою ти не бійся заблукати,
Хоч у різні нетрі нею можна забрести.
Справжні Гімалаї, справжні Альпи і Карпати…
Бог не дасть нам більше, ніж ми можемо пройти.

Соу-сеп

Пишеться не від великого щастя мені.
Я витрачаю свою другу ночі на кухні.
Місто заснуло і тільки рекламні вогні
Ніби підтримують, саме тому не потухли.

Чайник — в розетку, цукру — три з лишком,
Це звичка, як намотати на палець волосся.
П'ю соу-сеп, пишу, сподіваюся, книжку;
І здобуваю застуду, бо ходжу я боса.

Канфорки — пеклом, на вулиці 30 і мінус.
Ти не згораєш, не вимерзаєш, болишся.
Я допиваю соу-сеп, іду спати й надіюсь,
Що ти вже, нарешті, сьогодні мені не наснишся.

надсилаю тобі повідомлення

надсилаю тобі повідомлення
поза очі з тобою цілуюся
і не надто тому я дивуюся,
що ти ніжний немов на замовлення.
адже в дійсності так не буває,
не приходить зворотня адреса.
ти й не знаєш, що ця поетеска,
все ще потайки тебе кохає.

14.01.2012

Елвіс

Я люблю автора веселих пісень Елвіса Преслі,
його дітей, братів, сестер,
не подумайте тільки що якийсь там дезертир чи маніяк
я простий його шанувальник
прихильник випити вина й потрахати офіціянток
прихильник склідночуттєвих віршів і музових проституток

з довгими та чорними лакованими нігтями;
Я прихильник так званих „методів візуалізації”
З котрими можна розширювати свідомість до божевільних меж
Без вживання морфію чи інших наркотиків
Я той, хто пише вірші.
Я їх власник

Я прихильник Елвіса, бо під його музику
вни пишуться легко, так, наче
хтось трахається в брутальному порно
без талона 99-ти життів.
Я прихильник всього,
що можна досягнути власними силами

Я сексуальний міф про поруйнування Єгипту
Я прихильник аутентичної музики, журналів для чоловіків та
Рівномірних статевих зносин.
Я не революційонер, а всього лиш
потаємний прихильник усіх земних революцій
і від сьогоднішнього дня я вежу журнал

куди вписую кожну дію і кожен рух свого тіла
Саме так я створюю вірші:
Під хаос і порожнечу чужих квартир

Запах літа на її ногах

перетворюється на вітер з Японії
осипається сакура
діти, переходячи дорогу
розмовляють про казки,
побутові проблеми чекають на мене
разом із жінкою, котру я не кохаю
вдома вечеря вже давно стигне
я не хочу туди,
хочу гуляти вулицями
нічного Києва
Інша-інша жінка
мене чекає:
жінка-птиця
жінка-троянда
жінка, котра вміє
прекрасно готувати
жінка, котра є богинею в ліжку
я згоден бути її сексуальним рабом навіки
довіку цілувати її щоки,
вдивлятись в її очі,
цілувати її губи,
тамувати свій подих
і гратись зі смертю у піжмурки
заради неї, я навіть одного разу
спробував російську рулетку
Я живий завдяки ній
моїй коханій людині,
а вдома мене чекає
надокучлива жінка
та холодна їжа
така ж холодна,
як і я до сімейного побуту.
Я часто бачу дітей
і згадую її: схожу на дитину
з щирими очима,
щирою посмішкою
та чорним, немов в японського дракона
волоссям.
Я плачу. Коли знову осипається сакура.

\\\

В її снах його волосся пахло нікотином й
перестиглими мандаринами,
протестантською церквою
свіжою ганджею
висушеними персиками
й перестиглим бензином
зілізною збруєю й
тонучими деревами
спітнілими дядьками й
губними гармоніями
холодним вітром й
червоним мальборо
самотніми ребрами
чищеним псалтиром
й блакитним кабаре неба
легкими патентами порно
із Франції
й тяжкими ігуанами повітря
руки його в її снах пахли
скурвленим режимом СРСР
й гітлерівьської молоді
зеленою дельтою Нілу
й пуерто-ріканськими багатіями
з легкими наркотиками в потертих кишенях
руки його пахли в її снах
любов’ю і зрадою,
зіпсутими одеколонами й
горілими дезодорантами.