Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 113 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 133 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Mysql.php on line 70 Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 бублык / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

Как это так

маленький Митя танцует с куклой
на фотографии ч/б
из обувной коробки маминой где
покоится все семейство
прячется
среди знакомых или друзей
от пыльной участи воспоминаний
от выцветания в рамках настенных
Митя танцует улыбается
куклу ведет словно кавалер
только вот
вместо фрака и бабочки
матроска шортики темных оттенков
карточку держат руки дрожащие
нежно так держат и не внемлют
как это так что хорошие мальчики
души компаний смышленыши гении
время спустя попадают на стройку
в грузчики сторожи иль сантехники
Митя уже пожелтевший изношенный
вернувшись с дежурства
картошкой обедает
и запивает обед свой водкой
мать поприветствовав словом крепким
  • +19
  • 7 вересня 2012, 14:46
  • Bybluk
  • 11

Налысо

туалетная бумага насморк опять себя царапаю
от социальных навыков осталось почти что ничего
хромаю на оба полушария
свидетельством своей неполноценности
без передышки заливаюсь да не впрок
и черт меня подери как ведь просто все
какими бы не были простыни
законы притяжения здесь не работают
и электричество по воздуху не ходит здесь
а ты такой просушенный аж камень
что аж кремень но не добыть огонь
но я все равно с первомайским знаменем улиц твоих нарушить покой
пытаюсь
поди напрасно
неизмеримо прав ты
нельзя останавливаться на красное
штраф
лишение гордости с двух до восьми
лучше спи
весна она опасная
пожалуй побреюсь налысо
хватит уже носить
  • +20
  • 9 травня 2012, 14:18
  • Bybluk
  • 16

Судьба и шарик

не судьба
да и ладно ведь
привыкла жить впроголодь
сквозняки одни в личной-то
вся разбросана по кирпичикам
да изрезана подноготная
и по праву положены льготы мне

вот отправится надо бы в отпуск
подчинить бы плату и корпус заменить
на титановый прочный
чтоб ни искры ни влага ни прочее

ты тем временем
забеременей
от тоски по несчастным случаям
по страховке той неполученной
и роди мне
красивые строки
как у Бродского или у Лорки
виновата
полно
замучила

не судьба поймать шарик упущенный
  • +20
  • 27 квітня 2012, 22:12
  • Bybluk
  • 15

Личина

Маленька жінка
дивиться на мене із сутінок
близько полудня очі її віддзеркалюють місяць
віддзеркалюють докори
на моє обличчя долоні стегна
морщиться сонно личина стерва
у шлунку ягняти

Дірки

крізь небесні дірки
Всесвіт споглядає наші життя
темний
незбагненний
насправді він єдиний
цілісний
осередок світла
і щоразу
коли ми намагаємось
досягнути його вершини
нас неодмінно відкидає назад
на початок
до підніжжя першооснов
хтось залишається там
а когось відносить ще далі
у непроглядну товщу надр
де серед холоду і вогкості
ховається кінець
і Всесвіт феніксом
відроджує нас знову
щоб показати нову смерть
  • +1
  • 13 жовтня 2011, 00:39
  • Bybluk
  • 9

Печиво

Всего лишь досадно
ни грусти
ни ссадин
как будто печенье упало
в чай
а ложка все никак не поймает
и в кружке начинается буря
некогда твердое
расползается
в жидком пространстве скитаясь
всему вопреки

Пустеля твоєї спини

Частинки небесного срібла залітають під комір
а я йду босоніж вздовж твоєї спИни
спинИ
плин мого погляду спини
бо пролетить
і по собі
лиш вм'ятини залишить в порожнечі

я пустеля
дрімуча бездонна пустеля
нутро моє всепоглинаюче
безжальне
жалить до останнього

ти пісок
ба навіть вітер
духмяний вітер
що грається моєю сукнею
на очах у пітьми

як не совісно?
ти скажеш у вітру немає совісті
тільки свист
як у чайника?
ні
як у майстра
  • +2
  • 13 травня 2011, 17:14
  • Bybluk
  • 1

Ранкове

Порожні вагони субмаринами пропливають під нами.
Ранок розпочався.Маршрутка.Ретро-фм.
Старий добрячий рок-н-рол.
Ще один день.
Ще приблизно 23 тисячі вдихів і видихів.

Вони прямують на кінцеву станцію,
Де їх знову наповнять,
так само, як і ми свої.

В машиніста, мабуть, дуже гаряче серце,
котре змушує рухатись всю цю гігантську металеву масу.
А сам він — її життєво-важлива деталь,
її імплантований мозок і орган чуття.

Поруч стоїть бомж.
Потай уважно оглядаю його.
Стиляга.
Тільки, окрім мене, ніхто цього не помічає.
Пасажири байдуже тримаються осторонь.

Остання зупинка.
Та не остання на сьогодні.
Вагони все пробігають.

***

Месье,
Сегодня дверь моя открыта.
Пусть и не настежь.Напролет
Сквозь щель пройдут Ваши открытки,
Но корни Ваши не пройдут.

Месье,
Какой уютный гибкий вечер,
И окна дышат, бремя легких
Лишенные.Вы столь беспечны,
Увы эта игра на ловкость.
  • +3
  • 2 травня 2011, 17:08
  • Bybluk
  • 41

Місиво

Розстріляти б ім'я твоє каторжне
із гвинтівки з прицілом снайперським
або ні із Катюші безстрашної
щоб напевне любов партизанськую
до кісток і до фаршу пізнав же ти

я раніше була гільйотиною
ще цикути добірної чашею
та й смертельною пуповиною
вкола шиї свідомо дитячої
я вдихала останні крики
випивала посмертні судоми
і вступали в дошлюбні ігри
на обличчі Содом і Гоморра

від пророцтва віщого ката
відповзти не зумієш далеко
з перепою завиють сонати
а пухлини їх здавлять у клекіт
спалахнуть переломи відкриті
пекучим томатним соком
домовиною справлять корито
у горлянку наллють окропу
  • +1
  • 26 квітня 2011, 16:53
  • Bybluk
  • 6