Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 Тумаєва / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

Про те, коли інші люди допомагають тобі не чути і не бачити

Повітря просякнуте сонячними демонами.
Одягну окуляри, можливо не буду хоча би їх бачити.
Йду від одного до іншого, мої хлоп'ята,
Від північних розмов до південного душу.

Якщо фотографувати сонячних котів о восьмій ранку,
Світ не зміниться. Вибач.
Просто в твого кота буде ще одна аватарка.

Я відчуваю світло крізь симбіоз
Втрати здорового ґлузду та нескінченної вірності,
А також через твоє повідомлення 
«Вибач, сьогодні не можу з тобою стрітися».
Я напишу «сьогодні я нескінченно вдома».
З опівдня. 
До опів на сьому.

Лічилочка

Я тебе кохаю напряму до раю,
Напряму у космос,
Поцілую в душу,
Відпустити вже ніхто не змусить.

Я чекаю мирно
Зі своїм спиртним,
Навіть у вісні
Цілую, обіймаю.

На тобі заціпило,
Лиш з тобою хочу
Зустрічати старість
Та спочатку випиймо.

Іграшки мої
І твої пісні
Все про нас,
Все в мені.

На раз.
Два.
Три.

Про можливості безпрецендентного вбивства

Посеред світу і випусків «нового світу»,
Посеред болю, що нас нескінченно сточує,
Назустріч сну і безсонню, що так непримітно
Мене кожну ніч непримінно оточує.

Я виблюю морок і, мозок перезавантаживши,
Очищення пройду, себе зурочивши,
Вийду з пітьми, перероджуся в лялечку заживо
І розіллюся до нього в почестях.

Любов незбагненна, любов відбирає мову,
Любов заважає думати й дихати рівно,
На п'єдестал її, я кожний рух її вловлюю,
Любов сюрреальна, вона набирає сили.

Думками пов'язані, руцями, волею, душами,
І рветься назовні моє скаженіле тремтіння,
А ніжність вирує, бурлить і зворушує,
Ніжність відлякує, скиглить в мені щомиті.

Сумую, неначе життя мені дано для нього,
Сумую і рвуся скажено до посмішок, рук,
Я в цьому згорю, не залишу для себе нічого,
Так дико кохаю, що, може, колись і уб'ю.

Алісо

Давай палити із тобою по-циганськи,
Допоки димом нервів оповиті наші дні,
І руку в руку ніжно можем класти,
Доки живі.

Давай нап’ємося до білої гарячки,
Зустрінемо більчат на брудершафт,
Впадемо десь у парк в зимову сплячку,
І перетворимось на ведмежат.

Давай зустрінемось, замочимо цю ніч,
Будем молитися одне на одного до ранку,
Я буду плакати у тебе на плечі,
Ти засмієшся раптом.

Давай я затамую подих на всю вічність,
Щоби любов не випустити з себе,
Допоки не загублюсь серед міста,
Допоки квітень, травень, червень…

Вірш про мої почуття, і тим, чим вони обумовлені, бо хоча би хтось має нарешті зрозуміти, що зі мною коїться

Твої привиди ходять за мною,
Живуть зі мною, п’ють на кухні вранішню каву,
Цигаркою за цигаркою
Випалюють смерть із себе.

Якби ж то я якось нейтрально
Реагувала на їх присутність,
Натомість зіниці розширені, щоки впалі,
Не їм і не сплю,
Посміхаюсь.

Худну,
Ходжу по вулицям, мов сомнамбула,
Слухаю одні й ті самі пісні.
Сходжу з глузду.

Твої привиди роблять мені чай,
Подають руку, як виходжу з автобуса,
Сидять у моїй машині,
Фотографують на мій телефон,
Читають мої повідомлення.

Вони знають усе про мене,
І я не проти,
Відчуваю: принаймні хтось
Завжди є поруч зі мною.

home porn

все, що від тебе лишилося
окрім кілта та трьох дірок
в моєму лівому вусі —
наше хоум-порно.
12 роликів, в середньому хвилин по 7
є й коротші
є й довші
є один взагалі ні про що.
люблю їх передивлятися
власне, це все, що я зараз дивлюся.
дивлюся і згадую
твої теплі цицьки
твою теплу пизду
твої очі
рот
ноги
хоча зрештою, це все вже не твоє.
дивлюся і заздрю
твоєму фіолетовому ділдо
що, на відміну від мене
не втратив права тебе їбати.
я перестав заходити на youporn
я майже не користуюся інтернетом
я не читаю
не їм
не слухаю музику
але я чітко запам’ятав:
на четвертій хвилині присовую тобі в зад
на шостій тридцять — ти вставляєш в пизду
тринадцята п’ятдесят шість — ми кінчаємо втрьох
ти кінчаєш
кінчаю я на екрані
кінчаю і я на ліжку.

добре б було тобі написати.

Таба

Первый взрыв прогремел поздно вечером в отеле Hilton курортного города Таба. Согласно последней поступившей информации, в отеле погибло не менее 44 человек, более 200 получили ранения. (с) ЗМІ

1. Я
За день до цього мені здавалося, що я підіймаюся вгору, за руку ведуся в космос.
Пізнання себе через воду і, дихання затамувавши, я знову на дні під товщею.
Таба кличе мене, риба із зубами людини щось мовила,
І каравани рушили на Єрусалим.

Увечері Аллах упустив квіти на моє чоло,
А вночі втопилося сонце з шипінням.
Ми всі померли.

2. Ми
Одні запивали сперму Хеннесі,
Інші ж просто — cogito,
Нас провели каравани,
Наші нігті пройшли дощем над Каїром.

3. Вони
Вони підставили нас — літаки денних рейсів,
Упевнених авіаліній,
Тепер нам кришка.

І риба із зубами людини дивилася в небо,
Звідки хриплячими звуками тінь літака наближалася.

Кладовища із ними, нами, мною,
Стада літаків, що у морі харчуються стервом.
Таба кличе нас, Таба вибухає тротилом,
І ми загинули на шляху до неї.

Статево дозрілі дівчатка бавляться під шкірою Люцифера

Змиваючи із себе сперму, німфетки короля помоляться,
Кокетуючи із проїжджаючими машинами, автостопом до моря,
Де медузи висмокчуть із них останні краплі прощення.

Водою заплідняться милі дівчатка,
Маленькі непристойні Варвари,
Що із цікавості взяли член до рота, вперше
Їм не треба чекати на прощення, вперше
Волосся їхнє заплетене в колосся шуму.

Запилені довгі дороги з дому до чеченських воріт
Ворота Пекла привідчинять, і вони охуїють
Від наявності Бога в них.
Німфетки короля незнищенно цікаві,
Я інфантильність їхню вперше відчув насвоїх кістках,
Коли одна із них ніжно вкусила мене за палець.

Сумують за дорогою грішні, а я
Милом відмию залишки туші з моєї шиї –
Одна із них голосно плакала на моєму плечі.