Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 ПАВЛІКУЧИТАТИЗАБОРОНЕНО! / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

...

У теплих хмаркАх тютюнового диму,
зручно вмостившись на крІслах залізних…
Безтютюновість, така безвинанна,
виявляється раптом нонконформізмом.

Як і ніщо не зникає безслідно,
пасивне втягнення вищих матерій
може колись призвести (принагідно)
до неймовірних і дивних містерій…

І якщо до майбутнього Землю не знищать,
раптом стане вона у незвичній обнові:
реальні пацанчики на кладовищах
стануть збиратись у пошуках крові,

цигани почнуть платити податки,
тінейджери стануть спокійні і ввічливі,
крокуватимуть у бойовому порядку
будівничі великого світлого вічного.
  • +7
  • 10 грудня 2009, 00:01
  • Andy
  • 115

Як дощ і спека – тіло і душа.

Були душі дві як одна.
Злітали вихором до неба.
Щоб пити почуття до дна,
Залишивши земні потреби…
Були душі дві як одна?

Як важко часом зрозуміти,
Що є життя, а що лиш попіл,
Як довго до кохання жити,
І скільки до розлуки кроків?
Як важко часом зрозуміти…

І стане темно як вночі,
У літній день все стихне разом.
Ти відчайдушно закричиш,
Загорнеш у обійми зраду…
І стане темно як вночі.

Тебе зігрію я у снах,
Холодну ніч зітру рукою.
Торішній сум злетить мов птах.
Розквітне небо над тобою.
Тебе зігрію я у снах.

Злечу як спека до небес.
Проллюсь цілющою водою,
Щоб ти для мене знов воскрес.
Щоб знову я жила тобою.
Злечу як спека до небес.

Ти джерело в моїй душі,
Ковток свободи у неволі,
Оаза серед міражів,
Не прошу іншого у долі.
Ти – джерело в моїй душі.
  • +4
  • 12 листопада 2009, 15:07
  • Nataliya
  • 2