Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 113 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 133 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Mysql.php on line 70 Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 Контакт / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

Зупиніть планету. Я бажаю зійти!

Нещодавним серпнем був на 56-ій виставці квітів. Оглядав, фотографував, і тут випадково підслухав розмову двох дівчат, зовсім вже молодих, десь 17-20 р., яка мала приблизно такий зміст:

(розмова велася російською, у процесі переглядання зроблених фотографій)
— Оця класна фотка. На аву.
— А ти знаєш групу, /назва групи, не пам'ятаю, не прислуховувався бачте/, там такі класні цитати, наприклад /якась банальна нудна цитата про «життя»/?
— О, треба буде собі поставити на статус.
— Ні, я собі вже поставила. О, подивися ще ця гарна, затемнити і буде гарно виглядати.
— А ти бачила нову аву Лілі? У неї новий хлопець?
— Та який то хлопець, кілька разів потрахались… О, оця фотографія мені подобається, гарний ракурс.

Щось таке.

Переказують знайомі, що існує один хлопець, досить дорослий, років 25. Так от, він запропонував дівчині зустрічатися, і після того, як вона погодилась, і вони вирішили, попросив поставити УКонтакті в тій категорії, де ставлять сімейний стан, «Зустрічаюсь з /Цим хлопцем/» у той же день.

Гуляв Києвом ось днями. Проходжу біля пам'ятника Паніковському, здається, загалом, десь у тому сквері. Так, от, фотографуються кілька підлітків, і ще не встигли сфотографуватися, один говорить:

— Я собі цю фотографію на аву забиваю.
— Там не дуже гарно справа вийшло. — каже той, що знімав, дивлячись на те, що зняв.
— Нічого,- каже перший: обріжемо!

вконтакті

не можу піти, аби не залишити для тебе сліду
гранок книжки, написаної на руці
одного разу я до тебе приїду
і намалюю тобі дечого на щоці
як розкриваєш світське цілісне простирадло
як перетравлюєш себе на прості думки
тебе на голодний ніколи б не завадило
у шлугку навіть не залишаються опіки
цілую тебе, від якості поцілунку
залежить його тривалість у голові
шлю це тобі у інтернерт-пакунку
а уявяю глибше, мій візаві

Віртуал...

Твоє тіло бездушне,
Запах твій безколірний,
Очі сховані в масці,
Губи стиснуті німо.

Я не знаю, що є щось
У тобі аномальне,
Ти — лиш букви та цифри.
Ти — мій друг віртуальний.

Доторкнутися можна
До твердої пластмаси
І так важко відчути
Всі слова без прикраси…

Але там, за екраном,
Ти, напевно, існуєш,
Ти і бачиш, й говориш,
Й майбутнє будуєш.

Ти — не робот, це точно.
Але як бути далі?..
Приміряю твій усміх
Із рядка сумних смайлів

І вбираю у себе
Твою суть і уяву.
Ти — неначе наркотик.
Я для тебе — нірвана…

контакт

всі твої вірші, увесь твій запах…
пригорщі перлів — цвітуть — на шкірі:
ми після душу. росте канапа —
вмить заростає обсяг квартири

ми шепотітимемось віршами —
схлипи, зітхання в вушних печерках —
наші тіла утворили б орнамент
на простирадлах щоб потім — смерклось —

чи то повітря стає менш прозорим
чи пеленою затягує вічі…
ми поступово стаємо зорями
вічними
  • +10
  • 30 листопада 2009, 22:16
  • Samael
  • 15