Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 113 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 133 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Mysql.php on line 70 Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 Капеліст / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

еманації

він тащився від метамфетамінів
вона тащилася від метафізики
ці речі в принципі взаємозамінні
філософія і наркота — однаково низько та високо

і той, і інша розуміли всі наслідки та всі витоки
і коли для косяку не ставало паперу
вона виривала сторінку з «Ареопагітик»
він цілував її в губи тепло і щиро

якось він упоровся до передозу і вирішив зав«язати
вона дочитала в коридорі в лікарні останню сторінку неоплатоників
її назавтра очікувала порожнеча — вже не було що читати
його назавтра чекала глюкоза у крапельниці й жорстка ломка

і під небом у хмарах, як в спалених венах
вони вдвох зрозуміли, що життя — ефемерне
вона — з Псевдо-Діонісія довгих листів
він — своїм напівзнищеним серцем напряму зрозумів

їх знайшли медсестри з обходом уранці
її — у душі, з розрізаними руками і кривавими пальцями
він вколов собі голку із крапельниці просто ув око
сходило сонце; земля була низько,
небо
як завжди
високо.

Ч. Буковскі - Нірвана

варіантів не так багато,
цілковито вільний
від цілі,
він — молодик
що їде автобусом
Північною Кароліною
дорогою до чогось
тут засніжило
тут автобус зупинився
близ маленького кафе
серед пагорбів
тут пасажири
зайшли всередину.
він сидів за баром
разом із іншими
він замовив і подали
їжу.
смакувало
доволі
непогано
і кава
також.
офіціантка була
не така, як інші жінки
що їх він знав.
незалежна,
від неї дихало якимсь
природнім гумором.
повар розказував
дикі речі.
посудомійник
десь у кухні
сміявся, хороший
чистий
приємний
сміх.
молодик споглядав
за снігом крізь
вікна.
йому кортіло залишитись
у тому кафе
навічно.
дивне чуття
обійняло його,
чуття,
що все там
було
прекрасно,
що все там
буде прекрасно
завжди.
потім водій автобусу
оголосив пасажирам
що час
всідатися.
молодик
думав, я лишуся
тут, я просто буду
сидіти тут.
але все ж
він встав і пішов
в автобус за
іншими.
знайшов своє місце
і дивився на кафе
крізь вікно
автобуса.
тоді автобус рушив
по серпантину,
вниз, подалі від
пагорбів.
молодик
дивився прямо
перед собою.
він чув як інші
попутники
розмовляють
про різне,
чи читають
чи
намагаються
спати,
вони
не помітили
чар.
молодик
повернув голову
набік,
заплющив
очі,
і спробував
заснути.
робити більш було
нічого —
лиш слухати
гул двигуна
та
шурхіт коліс
по снігу.

ゆめ

нещодавно я
трохи несподівано для себе
знову почав сновидіти
сни зникли в мене вже давно
засинав лише щоб відпочити
а коли прокидався, то виявлялося
що в пам’яті залишилось лише щось
окремішнє
наче з моєї стелі
повільно падали в чай
шматочки білої фарби

я йду десь по довгій колії
близько полудня, та полудень якийсь нездоровий
світло сонця лагідно лиже блискучі рейки
я наступаю сонцю на язика
іду то по рейках
то шпалами
то по гравію
що трохи коле ступні навіть крізь чоботи

на небі немає зовсім нічого
навіть сонця, хоча воно й точно світить
навіть самого неба
замість нього лишилися тільки довгі
мідні дротини
вони натягнені від обрію аж до обрію
як цей світ
як я сам
як звичайні мідні дротини
що трохи дзижчать, коли ними йде струм

чим все скінчилося, я не впевнений
точніше, не впевнений був, аж поки
не згадав на ранок, що колись
може, місяці, може, і роки тому
я вже бачив цей сон
хто зна, може тоді його бачив єдиний раз
а на пробудження пригадав

пригадав і кінцівку
хтось на тих коліях
під дротяним небом
над язиками сонця
мовби жартуючи над землею
обіймав мене настільки міцно
наче хотів повністю увібрати мене в себе
та в нього не стало часу
і він був змушений йти

тепер мені стало здаватися,
що все, що відбувається час від часу зі мною —
у тому сні
тільки ніхто не обійме мене
ближче до ранку
ближче до кінця
колії.

suspence

серед червоно-цегляних трущоб
доки у шлунках їм місця стане
вони п’ють і думають ні про що
кожен своїми словами

вони знають — назавтра лиш печія
і біль головний поєднають зі світом
цигарки закінчились, пачку зім’яв
і викинув, дістає іще літру

і кожен з них двох — своєрідно святий
хрестоносець залізобетонних конструкцій
і кожен не раз вже говорив «щасти»
небесам, воскресінню й подібній штуці

бо день, що настане, зробить це непомітно
не скінчилось ще літо, в середині липня
поміж стовпів і антен металевих щогл
п’ють і думають ні про що

закінчились часи, коли мислять абстрактно
допивають ще літр, і ноги — як ватні
це нічо, табурети міцні і на них сидять
вони, думають і мовчать

серед червоно-цегляних трущоб
доки в свідомості їм місця стане
вони думають і просто п’ють ні за що:
за бога, за папу, за маму.

в наливайке с Иваном

сегодня сидели в баре аж до его закрытия
часы текли как анорексика сердца стук
бутылки, стаканы, с чем-то, пустые и битые
заполонили наш стол, желудок и наш досуг

мы взяли старт со способов скорочтения книжек
вспомнили о переживших при переезде культурный шок
потом говорили о бабах, в основном почему-то рыжих
ты пил водку, я — светлое пиво, и всем было хорошо

я допил всё до дна и губы рукою вытер
ты зубочисткой во рту водку пробовал зажевать
мы вышли курнуть, вернулись — нам сказали «закрыто»
ты подумал «вот блядь», я подумал «вот блядь».

я влюбился в тебя в ту же ночь, не упомню уж, сколько
мы выпили. ночь обняла нас большим сутенёрским плащом
и кольца Сатурна стали для нас обручальными кольцами
я пил водку, ты же блевал в сортире. и было всем хорошо.

meditatio

медитація сходження

я знаходжуся
я існую тільки в собі
я вкриваюся пліснявою
я проростаю все вище
крізь череп
крізь стелю
крізь дах
крізь небо
подивися, лише подивися
я бачу будь-що
що можу собі уявити
я уявляю будь-що
що, напевно, можу побачити
я знаю все

тільки боюся, що цим все закінчиться.

медитація спадання

мене не існує
тільки повітря
коливається синхронно
із моїм серцем
я втискаюсь все глибше
крізь ноги
крізь підлогу
крізь фундамент будівель
крізь землю
не дивися
а якщо і глянеш — не побачиш
нічого
я не бачу нічого
що не можу собі уявити
я не уявляю нічого
і, властиво, нічого не бачу
я не знаю нічого

і боюся, що з цього усе почнеться.

stories from vagina, stories from the cunt

відкрив блокнот і не придумав
про що написати
вкінець заїбався грати
у кльового пацана
на вулиці ніби зима, ніби сніг
гатить,
а все ж весна.

у світа відходять води
світ — він вагітний
дитя вилізе спритно
з’явиться на die Welt
у світа перейми. а я сиджу
у самій вагіні
темно, хоч в око стрель.

понеділок-п’ятниця

вмикають світло
я наливаю собі пивка
що може бути краще
за двісті коньяку
та півлітри пива зверху?
дехто сказав би
кохання.

та ні,
коньяк із пивком все ж краще
принаймні вставляє одразу
коштує дешевше
і проблеми виникнуть
років за
десять.

тут як завжди
різнобарвна публіка
у кафе заводу
з виробництва протезів
через кафе виготовляють
протези життя
для мене, кількох
рокерів
кількох філософів-недоучок
і просто якихось
мудаків.

у барменші проблеми
з психікою
у барменші проблеми
із податковою
у мене проблеми
з особистим життям
та з бухлом.
може, іще з грошима
тим не менш,
це нецікаво нікому.

зараз доп’ю і вийду
на вулицю

там буде те ж саме небо
ті ж самі бомжі
той же пташиний послід
ті самі машини
будинки
і зовсім не той самий
я

бо по дорозі в парашу
я запалю синій честер
і гівна в мені
стане менше
пропорційно
до кількості
нікотину.

home porn

все, що від тебе лишилося
окрім кілта та трьох дірок
в моєму лівому вусі —
наше хоум-порно.
12 роликів, в середньому хвилин по 7
є й коротші
є й довші
є один взагалі ні про що.
люблю їх передивлятися
власне, це все, що я зараз дивлюся.
дивлюся і згадую
твої теплі цицьки
твою теплу пизду
твої очі
рот
ноги
хоча зрештою, це все вже не твоє.
дивлюся і заздрю
твоєму фіолетовому ділдо
що, на відміну від мене
не втратив права тебе їбати.
я перестав заходити на youporn
я майже не користуюся інтернетом
я не читаю
не їм
не слухаю музику
але я чітко запам’ятав:
на четвертій хвилині присовую тобі в зад
на шостій тридцять — ти вставляєш в пизду
тринадцята п’ятдесят шість — ми кінчаємо втрьох
ти кінчаєш
кінчаю я на екрані
кінчаю і я на ліжку.

добре б було тобі написати.

i dreamt i was Æon

phantasm case study

мені снилось що я був еоном
і легкі метелики піднебесся
жили в моїй теплій шкірі

музика космосу
тотожня структурно
конструкції Світу
музика космосу —
це моя власна кров

реальність — це сон
сон — це реальність
реальність — це сон
сон — це сон

мені снилось що я був еоном
коли я приліг на хвилинку
у спаленому підвалі
повному порожнечі

чотири вітри зійшлися
я існую скрізь
я не існую ніде
еон як пружина на смітнику
пружина на смітнику
як символ присутності бога

я був сліпий
та відтепер я прозрів
і я повторюю кожну хвилину
аж поки небеса
не згорять
просту ісихію

я — Еон
Я — Еон.
Я — ЕОН.
свастика.