Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 113 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Generic.php on line 133 Deprecated: Assigning the return value of new by reference is deprecated in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/lib/external/DbSimple/Mysql.php on line 70 Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 Капеліст / Пошук по теґам / Рожевий Слоник - творчість без рамок
  
 

аутопсія

ти можеш легко уявити собі
як він купляє свої чорні ручки
як він готує для себе обід
вимушено беззвучно

як він перечитує свої рядки
що не прив«язані до його серця
та як він робить великі ковтки
з пластикового відерця

ти можеш пізнати його як себе
наповнити серце болем
та тільки питання стоїть одне
чи він це дозволить.

помешкання дубових геїв

в ті часи коли наукова
була всього лиш кінцевою станцією
мешканці олексіївки не могли
бути до кінця щасливими
бо не бачили як на рейки
накрапує золотавий дощ
з вічок потяга, що підходить
  • +8
  • 23 вересня 2009, 10:30
  • capelist
  • 7

екзистенція ранкової кави

хочеш прокинутись позавчора
і зрозуміти
що тобі вже зовсім набридло
одне й те саме світло
крізь трохи тріснуте вікно
четвертого поверху
набридло так само як
набридає довгий секс з одним
і тим самим партнером

а вона несподівано знайшла
старий аркуш з блокноту
в якому він олівцем накорябав
свій перший вірш про кохання
вона сіла і написала
про це пофігістичний пост в жж
і всі були радісні
а бомж відкусив шматок хліба
беззубими яснами
посміхнувся

a.m.

втома ховається в ночі
втома під двері вповзає
глушить тонкі мов дівочі
нічні голоси вокзалів
втома осяде у роті
бежевосірим смаком
тільки ледь чутно як потяг
розминається з товарняком

S oviet U nion

синій честер, коньяк у лютому
без прози, віршів, гематом
все це буде колись набутим…
тут нам світить зогнилий Держпром.

«все це буде колись й між ними:
теплий чай і сухе вино
биття в груди, вистомлені рими»
а наразі тобі все одно

а наразі мені стало звичкою
всі рядки закривати одним — косяком, широкою річкою
й димом густим.
  • +12
  • 12 вересня 2009, 19:10
  • capelist
  • 5

О. К.

що присумився, старий аскете
що опустив так затужливо очі
погляд не раз ще обійде лице те
дасть бог, і вона озирнутись захоче
я сподіваюсь, й тебе знайде доля
оббігши в шуканнях усі місця ці
натиснувши клапани силою волі
витягнувшись з алкогольних прострацій
годі стріляти сльозами у вечір
годі випльоскувати сповідь праведну
можеш завжди класти все мі на плечі
боженька знає, як я це ненавиджу
але для тебе нічого не шкода
згадувать про вечори не забуті
й спостерігати, як її врода
їде два-вісім-вісім маршрутом

неможливість брутального розтину

парасолі піднялись, та дощ кудись зник
тротуаром з метро ішло двоє:
свята і святої святий чоловік
що часом грішив із святою

вона мала волосся довге і руде
й кишені заповнені пилом
він мав дивне его, що не росте
та це їй було неважливо

жоден із них за цей день не намок
хоч небо не зовсім приємне
й всміхались пружини трамвайних стрілок
заховані в отворах темних

з крил їх давно вже зібрали пір’я
як зрізають врожаї ударом навскіс
я натомість дивлюся як темним подвір’ям
прокрадається сміттєвіз
  • +10
  • 11 вересня 2009, 15:38
  • capelist
  • 6