Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 Блоґ / Публікації mykolan / Рожевий Слоник - творчість без рамок

Dreams


gel pen, liners 0.05, 0.3, 0.8

Легкі руки

Легкі руки у моєї мами —
коли я маленьким хворів, вона
сиділа коло ліжка,
або мене ж, іще меншого, присипляла.

У мене руки важкі — одного разу,
жестикулюючи, випадково розбив носа
сусідці.

Легкі руки у Еміра — наливав швидко
і побагато, і нікому не стало зле.
Зранку всі ми на роботі, зустрічаємося
знову, продовжуємо тім-білдінґ.

З чиєїсь легкої руки — з чиєї? —
одного разу мене стали читати, причому
можна собі уявити, зовсім інколи
мені незнайомі.

З віком, певно, руки все легшають, легшають,
доки не перетворюються на
тонкі паперові крила — тоді можна
літати, якщо вгадати із потоком повітря.

Потім папір жовтіє, стає крихким,
і руки осипаються, як осіннє
листя.

Маска



Будеш мені снитись і у сні говорити до мене
Буду тобі снитись і у сні дивитимусь крізь твій сон
Крізь усе чого не можна назвати
І в принципі
Не можна й побачити

Хтось в цей вечір налив молока
А ти молода теличка
Що п'є воду там
Зі ставка
Колихаючи Місяць у глибокому череві
Між пагорбів
Пахнеш
Мені

А я
Граю на пагорбах
І на деревах зітхаю
Шкода немає велосипеду
Тоді взяв би його і до тебе поїхав
Тут я знаю яму засипали цеглою
Все що лишилось від магазину
Кому він треба тепер
І кущі ліщини
Випустили тебе
Хоч око вирви

Твої парфуми пахнуть багаттям
Твої руки пахнуть моїми руками
Злежано ковдру
До зірок протерти

Якби тільки був день
Я би їх одразу побачив

Але ніч
Тільки ніч
Тільки ніч

Щоби нечутно тебе цілувати
Крізь твої сни

Не піднімаючи голови

Слухати тут: http://mykolan.tumblr.com/post/84186351

Все всередині голови затягнуло туманом,
і крізь очі нічого не видно,
вуха залито патокою шуму, крізь який
проростає тиша.
Цілий день я ходжу, і хата стоїть
покинута, чекає.
Цілу ніч триває відторгнення — сни випивають
з мене всі сили, сняться гуртом,
по восьмеро одночасно, стискають шию;
знають, що роблять.
Я сам не свій, чий, не знаю,
люблю робити щось за мізерну плату і
мені здається, я подорожую, але
насправді я просто переходжу через дорогу,
сліпнучи перед відкритим, наче коробка,
простором, нанизую себе на кроки, які
маю зробити — ось мій здобуток.
Я себе постійно гризу, вже на третину
згриз, розкрив, що було під шкіркою —
тепер все видно, але хіба й так не маю
секретів? Я останній раз був на даху
років у чотирнадцять, а малим снив про
те, що низько літаю, і ніхто мене
не помічає.

Я продаю комп'ютер

Я продаю свій комп'ютер, і що?
Хтось його таки купить, певно.
Маю можливість вирвати трохи
місця для себе в кімнаті,
забути слово «Целерон»,
слова апдейт і апгрейд,
і ще багато слів.
Назвати його людиною — можливо,
було б занадто, але ось,
знайшов аналогію:
мій старий кінь.
Колись я міг про нього тільки мріяти,
а потім — ставши володарем цього
чуда епохи НТР може не серед перших,
але вже серед других чи третіх у
нашому місті — як довго я не
міг зупинитися!
У когось ейфорія триває приблизно місяць,
у когось — півроку.
А у мене вона не закінчиться,
певно, ніколи.
Скільки днів, ночей, вечорів і ранків.
А тепер я тебе продам.
Старий друже, більше ти мені
не потрібен.