Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 Блоґ / Публікації Tamdenasnema / Рожевий Слоник - творчість без рамок

особисте

не кажи що я горда,
бо не кажу «сумую».
я би це прокричала
та тебе не турбую.
це ж тобі всеодно,
ти по світу блукаєш.
я лиш ночі рахую,
а ти цим не страждаєш.
заливаю я діри
лиш книжками й віршами,
в них у людях є віра,
а у мене лиш рани.
у мене герої
не з плоті, а з вати.
дощ їх без зброї
продасть умирати.
і міста там самотні:
там живуть лиш сонети.
їх там крутять усюди
три маленькі планети.
люди всі вимирають
бо нема ацитону,
та не нігті стирають,
а бажання і втому.
там живе твоя копія,
твій маленький єнотик.
його часто провідують,
бо він трохи наркотик.
може, це все не правда,
може, я це трактую.
не кажи що я горда,
бо не кажу «сумую».

22:30

у 22:30 сяду на трамвай
тебе уже не буде ніколи у ньому
буду сподіватись що ти попадеш в рай
Й мене забудеш як просто знайому

у 22:30 забуду всі слова
тобі уже не скажу те що хотіла
я знала що таки прийде вона
весна, якій я так не зраділа

у 22:30 ти скажеш «кохаю»
це все так ванільно, краще мовчи
Я більше граматики, слів я не знаю
забути тебе мене ти навчи

у 22:30 ти будеш останній
я буду кохати лише свій трамвай
у ньому загину, він буде прощальний
а ти вже не будеш, забудь і про рай

промова

важко.
Крапка.
Моя провина.
Спадає шапка.
Прийшла весни половина.
Тісно.
Слізно.
Тепло не помагає.
Та буде пізно.
Коли тебе немає.
Дивися.
Тихо
Не кажи ні слова
А ні кажи щось,
Це ж твоя промова.
Дай слово
Ні не маю права вимагати
Це ж твоя промова
Мені ж дозволено мовчати.

game

ми граємо.
ця гра без слів,
тут головне без правил
розбитих снів.
тут не шукають,
тут не знаходять,
тут натрапляють
і зразу вхоплять.
тут грають тілом,
очима й вустами,
нікого не цікавить,
де вчивсь роками.
і прикуривши,
тебе забудуть.
тут всі – непотріб,
благать не будуть.
немає совісті,
немає докору,
да та незайманість
не твого спокою?
скільки байдужості –
стільки нечемності.
ця гра – пуста,
нема тактовності.
жінки з мартіні,
мужчини з пивом.
вони не гідні
і навіть хтивим.
мені не добре,
я так не хочу грати.
немає вибору.
тебе заставлять
грати,
пропадати,
виживати.