Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 Блоґ / Публікації Holga / Рожевий Слоник - творчість без рамок

Блюз

А він просто хотів би
Співати у стилі блюз.
Ламати крила, зривати німби.
А після… Здивовано так: «Упс...»

Ну він дійсно хотів би
Голосом жувати емоції.
Чітко ділити на правди і кривди.
А після… Дві колоди у власному оці.

Ну ж справді хотів би
На барному стільці, на сцені…
Підсвітка ззаду, світло збоку.
І щоби мозок побитий. І сильні легені.

А він тепер просто.
  • +4
  • 7 серпня 2010, 17:01
  • Holga
  • 1+1

еквівалентність

Та перестаньте ж ділити
Людей на чорних і білих!
Та вже й дітей не діліть
На своїх і чужих.

Бо в кожному з нас
Є трохи дебілів.
І в кожному з нас
Є щось від святих.
  • +3
  • 30 березня 2010, 14:22
  • Holga
  • 1+1

Я не хотів би… Хотів би…

Я не хотів би бути Твоїм флорентійським снігом.
Хотів би стати Твоїм здобуттям.
От бути би не стогоном, але щасливим криком!
От мати б у душі не дім, але маленький храм!

Я не хотів би бути Твоїм стареньким ідіотом.
Хотів би стати Твоїм королем.
А ти — держава! Ти — догмат! Чеснота!
А я люблю Тебе! Все більше! З кожним днем!

Я не хотів би бути Твоїм малесеньким синочком.
Хотів би стати Твоїм молодшим братом.
Щоб ми могли, щоб ми могли із кожним нашим крочком
І далі йти, а потім вже й літати!

Я не хотів би бути Твоїм бездомним псом.
Хотів би стати Твоїм рудим Барбосом.
Щоб язиком Твої лизати ноги перед сном.
Щоб йти з Тобою. З високо піднятим носом.
  • +2
  • 9 грудня 2009, 17:42
  • Holga
  • 1+1

Будь дургом

Не стій. Не стій ніколи.
Іди вперед, а не назад.
І біль. Терпи, як новобранець.
Ти сильний, милий мій комрад.

Не будь. Не будь, але живи.
Не будь слабким, та будь прекрасним.
Ти злий? Цього не треба, вір.
Віддай. І не подумай вкрасти.

Не стій. Не стій і не змирись.
Маленькі кроки — то велике діло.
Нехай. Нехай не зараз, а колись
Про паде те, що так тебе ламало
І не зломило.

Ти йди. Ти рухайся, борись.
Борись за себе, милий мій.
Ти бий. Ти бий, як молодий.
Убити лиш не смій. Не вмій.

Маленький мій. Маленький мій товариш.
Я вірю в тебе, як я вірю в бога.
Живи. Не стій. Не будь. Іди і сильно бий.
Цей світ. Він твій. У тебе — головна дорога.
  • +3
  • 17 листопада 2009, 11:41
  • Holga
  • 2+2

Місто

Дощ. Йдучи навколо нього,
Помічати табуни
Пластмасових фабричних букетів.
(у вухах пульсує)
Що це!? Цвинтар?
Що ж це!? Мамо!!!
Що ж це навколо!?
Мамо, де ти!?

Як дим у легенях
На час заховатись
В маршрутку.
Як цукор у чаї
Розчинятись у натовпі,
У суцільному відчаї.

Стояти на зупинці і
Чекати на трамвай.
Із зіжмяканим квиточком в кишені,
З малознайомим молодим чоловіком,
Що поруч.
Просити-давати цигарки,
Лапати подих, подив
Незнайомих очей ховати.
В кишені. Змішуючи його
З монетами і банкнотами.
Запах знайомий — букетами,
Нотами.

Похований подих
Під тонами кави, попелу.
Поплили.
Дощ.
Пливучи у ньому
Помічати табуни
Недопалків недосказаних слів.
Що це? Місто?
Що це? Мамо, що це?
Тато, куди ти поплив?
  • +2
  • 21 жовтня 2009, 11:19
  • Holga
  • 2+2

Перескоки → 1

Б!
Єть?
Ся!
Серце…
Ко! Ко! Ко!
Лис…
Ковою?
Кавою?
На! Пі?
Йко? Ю…
Чорнявою?…
По… Ве… Нах?
Ко! Фе! Ї! Ном?
Молотить…
Хвилини?
Молотить…
Млином?
Мо! Ло! Тить…
Стояти… Не?
Збирається!
Жи! Т… Тя!
Ці? Ка? Ве?
Кра? Си? Ве?
Виявляється…