Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 Макрос - стаття українською мовою (1) / Публіцистика / Рожевий Слоник - творчість без рамок

Макрос - стаття українською мовою (1)

Макрос – зображення, яке використовують для ілюстрації висловлення емоцій, додаючи до постів чи коментарів при спілкуванні у мережі. Іноді навіть коментаря не потрібно – ліпіть макрос і всі побачать ваші ненависть/радість/ вдячність/дупобіль.
Виникли тоді, коли хлопці з іміджбордів зрозуміли, що зображеннями можна не лише обмінюватися, а спілкуватися.
Для виготовлення не потрібно особливих здібностей: необхідна картинка, ну і іноді пеїнт для нанесення елементарного тексту. Хоча, якщо бажаєте, щоб текст теж хтось побачив, краще беріть Фотошоп чи насамкінець Ексель.

Щодо тексту, макроси вельми одноманітні: він усюди пишеться літерами. Хіба що десь це буде літспік, або мунспік персонально для вас. Уся цікавинка – в зображеннях, ці ж у свою чергу часто зображають:
незвичайні емоції та специфічний вираз обличчя зображеної особи (примітивними макросами такого типу є смайли);
незвичайні обставини — дивну за формою і загадкову за змістом подію, момент з якої ми і можемо бачити (наприклад, демотиватори);
просто знайому ситуацію/героїв з якоїсь стрічки чи іншого об'єкту культури мас, історичну картину (щоб були усім відомі).

Останнім писком моди стало подання в ролі доданого файлу звуку – та, очевидно, це не дуже приживеться, не тільки через те, що, коли сидиш на роботі, то такі макроси не дуже послухаєш, а і через невелику яскравість, порівняно з зображеннями. Найімовірніше, піком розвитку макросів так і лишаться gif-и з різними кумедними сценками, є шанс набути популярність у відео-макросів, де є вже і картинка і звук – лиш вибирай, що до душі.

Використовується не тільки для ілюстрації, а і для надання зрозумілості, важливості, значимості власній думці, умілого биття опонентів по ручкам. Так само можна постити картинки з написами для тролінґу, вайпати ними дошки без капчі, чи просто обмінюватись там же, поширюючі.

У залежності від того, що саме зробити прагне автор і для чого застосувати, загальна маса макросів розділена на кілька типів — наприклад, фотожаби чи демотиватори. Найелементарнішими, і як наслідок найпримітивнішими макросами на сьогодні є тисячі, а може і сотні тисяч картинок, створені за допомогою сайту Мемгенератор.

Популярність макросів визначається не чим іншим, як застосовністю: якщо картинка достатньо емоційна, ненав'язлива, зрозуміла, то нвйбільш імовірно, що її забажають використати в дискусії чи вираженні емоцій.

Нетекстові макроси
Скоріш за все, саме з картинок без тексту почалася взаємна ілюстрація, більш за все, навіть сьогодні ньюфаґи, замість того, щоб зробити макрос, постять чисте зображення, розміщуючи пов'язаний текст у самому пості. Всупереч нашим очікуванням, нетекстові макроси цілком можуть бути з тексту, від текстових їх відрізняє відсутність супровідного напису у самому макросі.

Смайли
Також (emoticon, emotion icon)З точки зору людей, які вважають себе розумнішими за інших — невимовно ненависні супровідники тексту переважно на форумах, чатах чи соціальних мережах. Власне, відчуття особистої заплутаності у тієї ж категорії людства з'являється тоді, коли їм кажуть, що смайли — первинно не далі ніж знаки пунктуації, як “?” чи “!”. Стає на місця все лише тоді, коли враховувати, що і “...” — теж знак пунктуації так само ненависний як і смайли.

Що там, якщо у 80-их їх навіть намагалися впровадити у типографію. Та чи то після уявлення газет майбутнього, які були б схожі на сучайний середньостатистичний блоґ дівчини-підлітка, чи то після їх популяризації, як засобіу спілкування типових дівчат-підлітків, експансія смайлів припинилась. На щастя. А між іншим, в історії відомо кілька випадків ще раніше, коли використовували чи пропонували використовувати знаки пунктуації, що б відображали емоції. Тим часом, Юнікод вже реалізував таку можливість символами “☺”(U+263A) та “☻”(U+263B) — біла та чорна посміхнені пики відповідно.

Існує 2 види текстових смайлів — стилю американського, які необхідно читати повертаючи голову на 90° та японського — для їх читання знущатися над шиєю не потрібно. Точно не відомом, чому все саме так, але не інакше, та за загальною думкою — початком для американських смайлів стала рот-дужка(“)”), а для кавайних японських — око-степень(“^”), а далі за вигадками. За іншими уявленнями азійські смайлики виникли у зв'язку зі схожим зображуванням обличь у аніме та манзі.

Використовуються у випадках, коли про щось дійсно зрозуміле мова не йде, а передати емоцію якось треба. Іншими словами, якщо повідомлення написане з гумористичною метою, а смішного в ньому нічого нема, то воно виглядає десь так: “ну ти ж мене знаєш)))))))))))))) ))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))”, а то і довше.

Своєрідним шоком для мовців та дизайнерів стала з'ява смайлів-картинок, а потім і смайлів-анімацій. Останні викликали непосильний фейспалм у значної частини інтернет-авдиторії, у зв'язку з чим звіснож і стали популярними. Тут вже нема стилів, а є прості жовті усмішки-обличчя — найбільш схожі на нормальний колір шкіри, втім це не зупиняє від використання червоного для люті та ненависті, та зеленого для хто зна ще чого.
Українці, як завжди забажали виділитися з загальної маси і замутили собі “~” — оселедець чи “}” — вуса для козаків та “*” — квітку для панянок, збазувавши це все на американському стилі. Тобто, було: “:-)”, стало: “~:-)” та “*:-)”. Однак, щодо оригінальності останньої ідеї, пруфів не буде.

Прогресуючим захворюванням мозку у смайлофаґів є використання у мережі країн СНД смайлів типу “)))))))))))” та “((((((((((” для демонстрації багатократного підсилення емоції, зображення на смайла-картинках та смайлах-анімаціях не просто емоцій, а різних рухів, взаємодій, як то танці, секс, чи гамселення молотком та віддзеркалення смайлами картинок взагалі ((__!__) — дупа, (. Y .) — цицьки). Втім останнє було ознакою новизни ще років 10-15 тому і поступово трансформувалося у складні смайли та злилося з ASCII-артом.

Тож, щодо основних елементів самих смайлів. Американський стиль: “)” — усміхнений рот, “|” — беземоційний рот, “(” — сумний рот, “D” — дуже усміхнений рот, “P” — рот, показуючи язика, “O” — здивований рот, “-” — ніс (використовується рідко), “:”, “8” чи “=” — очі, “;” — підморгування. Аналізуючи японські смайли, може й не дивно, що для заходу характерна зміна роту для вираження емоцій, а для сходу — очей: “^” — око, “-” та “=” — примружене, чи стомлене око, “O” та “o” — здивовані очі, “~” — моргаюче око, “'” чи “”” — задоволене око, “(” та “)” — контури обличчя, “_” — рот, “.” — , “o” — рот, який сміється, “” — ,. Втім, цими елементами побудова смайлів не обмежується.

Емоція\Стиль
Американський
Японський
Посмішка
:-) :) =)
(^_^)
Сум
:-( :( =(
(;_;)
Сміх
:-D :D =D
(^o^)
Здивування
:-O :O =O
(O.o) (o_O)
Лють
>:O >:(
(>x<!) (\_/)
Підморгування
;-) ;) =)
(^_~) (^_-)

Де-інде використовується дивний стиль з руками, що позначаються як “<” та “>”: <( ^.^ )>, <( -'.'- )>, (.ㅅ.).
Для особливих почуттів, що набули світового значення і не передаються серез стандартні емоції, використовують особливі комбінації знаків.
-_\\ — фейспалм
ಠ_ಠ — здивування
ಠ益ಠ – фрустрація
[:||||||:] — той самий фейспалм, тільки жартівнику-слоупоку (символ досвідченого бояніста)
¯\(°_o)/¯ — потискання плечима

Втім, маємо кілька прикладів національних стилів, що не дісталися світового визнання. Такими є смайли з корейських ієрогліфів, на приклад, ㅇㅅㅇ чи ㅇㅂㅇ. А подивившись на арабські літери, можна збагнути, що ніяких смайлів насправді і не потрібно:
ﺖ — [t] наприкінці слова
ﻩﺏﻩ – окрема [b] між двома окремими [h]

Ось і все. <@>___<@>

Відомі смайли:
Смайли, що так чи іншакше славні своїм особливим виразом обличчя, мають тисячі варіацій і фігурують у десятках тисяч коміксів, макросів та зображень взагалі.

Частина друга

Стаття файлом з повним графічним оформленням.

Коментарі (0)

RSS згорнути / розгорнути

Лише зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.