Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 Дощ / Проза / Рожевий Слоник - творчість без рамок

Дощ

Вона сиділа біля вікна… Надворі було вже досить холодно що б просто гуляти, та ще недостатьньо холодно щоб бігати під лабатим снігом та ловити сніжинки. Надворі була осінь, саме така осінь, про яку написано стільки книг та складено стільки пісень, жовте, сухе листя вітер носив по асфальтованому дворі багатоповерхівки, клени у її дворі були майже голі, тільки декілька поодиноких листків висіли на самому вершечку. Вона дивилася на
хаотичний політ листя в повітрі та сумувала і раділа одночасно. Вона скучила, скучила за тим, хто одним своїм доторком, одним ніжним поцілунком, одними обіймами доводив їй свою любов. Вони бачилися зовсім недавно, непойшло і тижня, однак їй здавалося що пройшли роки… Але нічого, зовсім скоро, всього за декілька годин він постукає у її
двері, і вона, обійме його і почне цілувати, почне цілувати прямо з порога, навіть не даючи роздягнутися, не даючи зняти капці, а коли він все таки вирветься і роздягнеться, то візбме її на руки і віднесе на ліжко, де зможе обіймати і цілувати скільки захоче. А зранку, вдосвіта, він одягнеться і піде геть, піде геть тільки для того, щоб потім, всього через декілька днів і ночей, після заходу сонця, як завжди, повернутися до неї, щоб знову обіймати і цілувати її, щоб дарувати їй щастя, та отримувати частинку щастя самому.
Вона сиділа біля вікна, надворі була осінь, почувся легенький стукіт в шибку, надворі йшов справжній осінній дощ, він йшов до неї, він був вже зовсім близько…

Коментарі (0)

RSS згорнути / розгорнути

Лише зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.