Якщо пекучий вітер дихає в лице,
Розпашуючи риси скам’янілі,
А діти Сонця граються несміло
Та з тла твого кують собі процент,

Та ще й у друзі набирають все,
Що протікає у твоєму тілі,
Обмінюючи кров на зілля,
Яким підвладнюють тебе…

Якщо Земля стає смачніша, мов це
Не дім, не ґрунт полюдянілий,
А струмінь кави темно-білий,
Який з аортою утворює інцест

І ллється в гени… ти – продуцент,
Як джміль спітнілий,
Жадаєш бути в ділі,
Та здатен лиш живити цей Процес…