TO.

Я, вилізаючи зі шкіри, сяду на підвіконня совою;
Ковтну взасос дим твоїх цигарок.
Я, падаючи зі стелі в напрямку екватора, леле, стану годинником,
Битимуся в арках твоїх ребер крилами, венами під твоєю шкірою обертаючись.
Штовхаючи тебе з вікна, бачитиму перед собою любов до тебе.

Голуби намагалися ковтати яскраво-блакитне сонце, але погоріли.
І сонце, пульсуючи горлом твоїм на небі, наді мною промовляло;
Тоді я звар’ювала. Йшла до тебе, злетіла совою на підвіконня.
Погризені фіранки черепа твого вищерблені вогнем цигарок,
Любов і дози нікотину повільно видаляли з мене тварин –
Мертвих голубів. Прийшла до тебе. Слухаю твоє тіло.
Цілую твою кров.