– – –

Поезія

місяць прорізає дрібні хмаринки
листя натхненно наздоганяє кульочки
базари пусті вулиці безлюдні
школи поночах тужать за дітьми
мій вечірній час пити нечорний чай
дивитись у вікно і бачити

місяць ріже листя вже спиляних дерев
з порожніх тротуарів без пішоходів
без ліхтарів та лавок закоханих
будинки хитаються в такт музиці
своїх жителів – ритму їхніх рухів
ложечок у горнятках та цукру