у мильній піні ламп розчиняється сиве світло
світанкових фіранок неспокійні росяні руки
і затуманені телескопи, мов обвуглені фільтри
по твоєму тілу циклонами дрейфують напруги

і от чомусь заблоковано відступ у знайомий ирій
осінь старою цеглою кришилась об асфальти
скотчеві орбіти мжичок з’єднують без віри
сажотрусів-демонів з вогнищ мляві стріт файти

твоя багатолика діаспора певно слабне в мені
переходячи на іншу чужоземну паралельну мову
й в мілководді наших поглядів плутаються струмені
мов павутинки діалектів бабиного літа сезонного шоу.