Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 шидьовра знову: заціняй, хлопи / Поезія / Рожевий Слоник - творчість без рамок

шидьовра знову: заціняй, хлопи

Добродії,
я помираю й гину.
Я написав нечувану картину
але мене вже
інший чоловік
паскудно випередив,
тоте змалювавши
і десять раз на сотбісі продавши
назвав моє творіння
«Крик».

Такий-то я, ви
бачте, неборак.
Ніщо не йде,
чому ж усе не так?
Хіба ж то ми усі не божі люди,
що нас образив тут і схарапудив
хтознаколизапам'ятний мудак?

Є в мене камера,
є в мене об'єктив.
Я ладен вас
знімати на мотив
настільки щастя,
скільки накрутив,
нехай мені паскудно та противно.
А це — воно ще каже — суб'єктивно.

Пішов у місто — місто сколотив.
Кінотеатер «Київ», матка-боска.
Де ти похований був, дядько Феодосій?
Куди я, допитАючи, ходив?..

Але нехай воно святе було чи темне,
куди нема коли напевне відійти
або коли сховатися таємно,
ба не спрацьовують
які б іще
гвинти.

Перехрестився, а він каже
в інший бік.
Пішов у храм, але там
грали Палестріну.
Дзвонив Юрку — від'їхав
в Палестину.
І так собі життя — ні смик ні брик.

Але нехай воно святе було чи темне,
куди нема сховатися даремно,
нема куди напевно відійти.
А він мене питає
скілько врем'я,
то я сказав що
десять без п'яти.

Коментарі (2)

RSS згорнути / розгорнути
+
0
— Кінотеатер «Київ». У певний час у місті це був найкращий художник, шо заробляв афішами. Його знали, його помічали. Навіть мені помітилося. Тож і тут про нього сказано. Оскільки починалося про картину, то асоціативно й далі.
— «дядько Феодосій». Похований він, власне, на пуша-водицькому кладовищі. Хто, що, чому, до чого, навіщо, я не знаю. Колись було до нього ми заходили в далекому кутку. Приватний мотив.
— «грали Палестріну». То є середньовічний композитор чоловічого роду. Про рід кажу, бо якась дебільна свиня десь було вмгадала, що то жінка, мда-с. От уже, називається, ніхто не зрозумів, про що було написано… Ага, оце, мабуть, тому ми й не виходимо на перші рівні лайків та понтів — бо довкруж лише студєнточкі з глибокого села. Як це завжди було, а тотим треба пояснювати…
— «десять без п'яти». Тут легка русифікована комедія, ніби без 5, та без п«яти, частини анатомії. Розраховуючи на те, що довкола дебіли.

avatar

salatolive

  • 26 травня 2015, 08:36
+
0
Сподобалось. Коментар під віршем вважаю зайвим, але це моє суб'єктивне…
avatar

indian_summer

  • 5 лютого 2016, 06:26

Лише зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.