Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 Вірш про мої почуття, і тим, чим вони обумовлені, бо хоча би хтось має нарешті зрозуміти, що зі мною коїться / Поезія / Рожевий Слоник - творчість без рамок

Вірш про мої почуття, і тим, чим вони обумовлені, бо хоча би хтось має нарешті зрозуміти, що зі мною коїться

Твої привиди ходять за мною,
Живуть зі мною, п’ють на кухні вранішню каву,
Цигаркою за цигаркою
Випалюють смерть із себе.

Якби ж то я якось нейтрально
Реагувала на їх присутність,
Натомість зіниці розширені, щоки впалі,
Не їм і не сплю,
Посміхаюсь.

Худну,
Ходжу по вулицям, мов сомнамбула,
Слухаю одні й ті самі пісні.
Сходжу з глузду.

Твої привиди роблять мені чай,
Подають руку, як виходжу з автобуса,
Сидять у моїй машині,
Фотографують на мій телефон,
Читають мої повідомлення.

Вони знають усе про мене,
І я не проти,
Відчуваю: принаймні хтось
Завжди є поруч зі мною.

Коментарі (4)

RSS згорнути / розгорнути
+
0
такий доволі непоганий вірш) ліричний…
avatar

Kovalchuk

  • 5 квітня 2013, 18:33
+
0
емоційний, настроєвий!
avatar

nasviter

  • 5 квітня 2013, 19:12
+
0
ось о це й кусочок сподобався

Якби ж то я якось нейтрально
Реагувала на їх присутність,
Натомість зіниці розширені, щоки впалі,
Не їм і не сплю,
Посміхаюсь.

Худну,
Ходжу по вулицям, мов сомнамбула,
Слухаю одні й ті самі пісні.
Сходжу з глузду.

початок про каву і цигарки вже занадто заїжджено, кінцівка, зіпсувалась… плюс
avatar

papirchik

  • 5 квітня 2013, 22:15
+
0
поета який пише можливо не так гарно як писав колись, треба лагідно підтримувати, бо всяке буває. Пишеш добре, потім зовсім не пишеш, потім пишеш але погано, потім знов добре.
все буде добре. це мило.
avatar

PawlikDoc

  • 18 квітня 2013, 16:15
  • ↑

Лише зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.