Warning: mb_substr() expects parameter 2 to be long, string given in /home/slonykk/domains/slonyk.com/public_html/classes/hooks/HookAdminlogs.class.php on line 41 Подкаст / Рожевий Слоник - творчість без рамок
Рейтинг
+1.52
голосів:
1
avatar

Подкаст  

Олег Лишега (до сторіччя Антонича)

Олег Лишега представлення не потребує. Що би ми про нього на знелио, все одно про нього не відомо нічого, і скільки б він не виступав на публіці, аурі загадки навколо нього не розвіятися. Ця зустріч відбулася з нагоди ювілею Антонича – за природної відсутності ювіляра Лишега вирішив сам трохи побути Антоничем і розповісти дещицю із того, що про нього знав. Це перша із двох зустрічей за участі Лишеги, що відбувалися протягом двох днів: ця – в середу в “Кабінеті”, друга, що буде в наступному випуску – в четвер в “Дзизі”; ця присвячена Антоничу, інша – ювілею самого Лишеги.

Навідміну від наших звичних зустрічей, які проходять у все ж діалогічному стилі, ця – суцільних монолог Лишеги, де модератор, насправді, й не був потрібен. Зразу застерігаємо, що слухати його непросто, а ще складніше розуміти. Однак знаходяться знавці, які настирно рекомендують Лишегу не просто слухати, а дослухатися – мовляв, по тезах, які він висловлює, можна написати як мінімум дисертацію, а то й дві… А тези цього разу були на такі теми:
— стиль одягу Антонича;
— сумнівне лемківське походження Антонича;
— молодий Антонич проти старого Чубая;
— про те, як львівський музей Олеки Кульчицької може посприяти в пізнанні Антонича;
— про відмінність мови Франка і Антонича;
— ще раз про лемківство Антонича;
— про Антонича і Леопольда Левицького.

Скачати
  • +2
  • 17 листопада 2009, 14:44
  • efandy
  • 1+1

Літературний подкаст "кабі.net" – П'ята інтерпретація Антонича

21 жовтня в «Кабінеті» у форматі зустрічі відбулась П'ята інтерпретація Антонича, організована Центром гуманітарних досліджень. Приводом для зустрічі стало видання повного зібрання творів Антонича у видавництві «Літопис». На зустрічі виступили дослідники творчості Антонича та упорядники цієї антології – кандидат філології Ірина Старовойт та аспірант філології Данило Ільницький. Розмова здебільшого точилася навколо видання, але зачіпала між іншим і таке:
– що ж таке повне зібрання творів і для чого воно потрібне у випадку Антонича;
– особливості цього конкретного видання, підхід до його упорядкування та оформлення;
– рукописний фонд Антонича в бібліотеці Стефаника, його історію і сучасний стан;
– що розповідають чернетки Антонича;
– прозові спроби Антонича (читається фраґмент роману «На другому березі»);
– попередні видання Антонича і долю його текстів при Радянському Союзі;
– символ свастики у вірша Антонича;
– датування незакінчених Антоничевих фраґментів;
– театральне читання віршів Антонича від актора Олега Стефана;
– Антонича як перекладача;
– дві редакції п'єси «Довбуш»;
– яким Антонич уявляється дослідникам своїх текстів.

-> Скачати <-

Спецвипуск: Любов Якимчук - Марк Токар

Сьогодні пропонуємо вашій увазі спільний виступ уже відомої вам поетеси й радіоведучої Любові Якимчук з львівським джазменом, контрабасистом Марком Токарем у спільному проекті, що отримав назву «Жінка, дим і небезпечні предмети». Тандем Токаря–Якимчук дебютував у вересні під час Форуму видавців у Львові, а цей запис зроблено на його другій презентації в кав'ярні «Квартира 35» 3 жовтня.
Цей проект відсилає нас передовсім до традиції модерністської феміністичної літератури Заходу, зокрема таких її представниць, як Сільвія Платт, Сімона де Бовуар та Вірджинія Вулф. «Жінка, дим і небезпечні предмети» – яскрава неоавангардистська спроба мистецького осмислення жіночої ролі в літературі та взаємодію жіночого начала з чоловічим (представленим на концерті контрабасом Токаря).
Більшість представлений віршів – з дебютної збірки Любові Якимчук «, як МОДА», однак деякі були написані в процесі підготовки самого проекту й одразу до нього включені. Вірші, отже, такі:
  • «час міряю сірниками…»
  • «як починається війна…»
  • «ідеш – і відстань міряєш сигаретами…»
  • «Вірш на честь начальника пожежної охорони»
  • «це місто з нецілованим асфальтом…»


  • ( Читати далі )

кабі.net – Ігор Померанцев

Ігор Померанцев – російський поет, журналіст, дисидент. Народився 1948 року в Саратові, ріс в Забайкаллі і Чернівцях. Закінчив романо-германську філологію. Працював сільським вчителем в Карпатах, перекладачем в Києві, друкувався в журналі «Смена» та самвидавом. 1978 року емігрував до Німеччини, того ж року отримав британське громадянство. З 1980 року займається радіожурналістикою – працює в російській службі BBC, з 1985 – на «Радіо Свобода», в т.ч. пише радіоп’єси.
В Кабінет його було запрошено з нагоди видання українського перекладу книжки «КГБ та інші вірші», яка вийшла у видавництві «Грані-Т» раніше, ніж в оригіналі на батьківщині автора.
Розмова велася про таке:
– Діана Клочко про цю книжку та історію її видання;
– Померанцев читає есе «Память о лете»;
– про те, чого бракує сучасній російській поезії;
– читає вірші, написані по мотивах чужих розмов (цикл «Игорь Померанцев и соавторы»);
– Діана Клочко про переклад віршів Померанцева;
– Померанцев про «КГБ та інші вірші»
– Клочко читає вірші Померанцева українською: «У лазні, в серпні, в патьоках води…», «Забутий ліс, що відшумів…», «Надії»,
– Померанцев про Герду Мюллер
– Померанцев та Клочко розповідають про процес перекладу вірша Георга Тракля «Ранделіс» та допомогою Марка Білорусця;
– Померанцев про моральну спадщину 70-х;
– Клочко читає есе Померанцева «До зустрічі у Санта-Круж» у своєму перекладі українською;
– рефлексії і спогади з приводу Померанцева від Олега Лишеги;
– про героїзм і свободу;
– Померанцев читає вірші «Я считаю, это неплохой результат…», «Зачем Моисей это сделал?…»

-> Скачати <-

кабі.net – Григорій Семенчук

Грицька Семенчука представляти не треба – його знають всі. Молодий, дуже молодий поет, причому поет хороший; активний, дуже активний культурний менеджер, який у свої  18 уже встиг зробити суттєво більше, ніж дехто встигає до тридцяти – цього було більше, ніж досить, щоб запросити його до Кабінету. Хто бачив Грицька на всіляких акціях-презентаціях, той знає, що він часто міняє своє амплуа. Цього разу він звучав дещо манірно. Але, тим не менш, від питань незмінного модератора Юрка Кучерявого відбивався достойно, серед іншого говорячи про таке:

– підсумки цьогорічного Форуму Видавців;
– сучасну каталонську літературу;
– українську фонетичну поезію;
– письменників, яких має намір запросити на наступний Форум;
– доцільність синтезу поезії з іншими видами мистецтва;
– відмінність сприйняття поезії друкованої і читаної;
вірші «Графічність», «Я дуже легенько торкнувся до осені…», «Червоне»;
– присвяти своїх віршів;
– свою механіку віршування;
– силаботоніку і верлібри;
– Поділля і Павла Гірника;
вірші «Перші весняні дощі», «Юля»;
– витоки своєї творчості та улюблених поетів;
вірші «Я не знаю, можливо це буде патетика…», «Ти вколола пальчик маленькою голкою…», «Кокоси і кокаїн», «Посаджу тебе на руки...».

Скачати

Літературний подкаст "кабі.net" – “Екле-2″

Сьогодні пропонуємо вашій увазі запис проекту «Екле-2″. В його задумі лежав синтез трьох арт-напрямків: поезії, малярства та музики. Вперше проект „Екле“ (від „еклектика“), задуманий Неформальним літературним об’єднанням „Ротонда“, був реалізований в Ужгороді 2008 року. Вдруге проект відбувся цьогоріч 27 липня, і в ньому прийняли участь 20 молодих митців: музичний гурт „Асфіксія Проджект“, поети Андрій Любка, Валентин Кузан, Вік Коврей, Лесь Белей, Остап Сливинський, Григорій Семенчук, Ірина Шувалова та художники А.Варга, А.Хір, Д.Ковач, Н.Тарнай (Закарпаття), Т.Шепеть (Львів), С.Столярук (Луцьк), Я.Футимський (смт.Понінка Хмельницька обл.)
Отже, пропонуємо Вашій увазі аудіозапис цього проекту (нажаль, візуальну його складову донести до Вас ми не можемо), люб’язно переданий редакції подкасту Лесем Белеєм.

Поети звучать у такому порядку:
1. Григорій Семенчук
2. Валентин Кузан
3. Остап Сливинський
4. Андрій Любка
5. Лесь Белей
6. Вік Коврей
7. Ірина Шувалова

Качати тут

Літературний подкаст кабі.net — записи з Літфесту — презентація «120 сторінок Содому»

120 сторінок Содому
Однією з найпомітніших і найнеоднозначніших подій Форуму видавців стала презентація антології поезії лесбіянок, геїв та трансвеститів «120 сторінок Содому. Квір-антологія». Насторожена увага до цієї збірки цілком достойної поезії зрозуміла — в нашому суспільстві не прийнято демонструвати девіантну статеву орієнтацією. А оскільки організації «Тризуб» і «Свобода які намагалися на кожній презентації побити учасників, привернули увагу преси, та привернула увагу тих, хто ніколи взагалі такими питаннями не цікавився… і пішло-поїхало. Цілком гетеросексуальна редакція подкасту не має на меті підтримувати ані одних, ані інших, ані взагалі брати участь у жодних розборках, а просто пропонує запис львівської презентації, щоб ви могли оцінити якість поезії й скласти власну думку з цього приводу.

В цьому записі ви почуєте наступне:
— Андрій Мокроусов розповідає про учасників, історію видання та ідеологічне підґрунтя збірки;
— виступ Дмітрія Кузьміна з читанням віршів „Знакомый парикмахер проредил челку…“, „Два мальчика и девочка“, „На следующий день, после того, как народ…“, „Вместо декларации об идейно-политическом самоопределении“, переклад Вінстона Хью Одена „Погребальный блюз“ (початок)
— бійка (див. відео);
— „Погребальный блюз“ ще раз;
— виступ Альбіни Позднякової з фраґментом роману „Текст на вагітність“ і віршем „Мармурові хлопчики“;
— фраґмент роману „Gay Decameron“ в авторському читанні Кристофера Вайта англійською поперемінно з українським перекладом Ірини Шувалової;
— Олесь Барліг читає свої вірші „Моя весна знімає заборони…“, „Він, як потім всі інші…“, „Він: два чорних пальці…“; „Він походив від равликів…“;
— Ізабела Філіпяк розповідає про вірші „Мадам Інтуїта“, „Лялечка“, „Бритва“, „Перетворення“, „Мадан Інтуїта бавиться в птаха Фенікса“. Їх переклади читає Альбіна Позднякова;
— Ірина Шувалова читає вірші „Розарій“, „Фаетон“ і „Содом“ з циклу „Ефеби“;
— Дмітрій Кузьмін читає вірші російських поетів „Чертово колесо“ (Васілій Чєпєлєв), „По Интернету вирусы любовные…“ (Ніколай Конов), „Голиаф и Давид“ (Гіла Лоран).
— Ірина Шувалова читає вірш Маркуса Гейдіґера (Швейцарія) „Мені було 13 того літа…“.

Скачати
  • +4
  • 26 вересня 2009, 20:45
  • efandy
  • 1+1

Другий сезон Літературного подкасту "кабі.net" на оновленому сайті

Літературний подкаст «кабі.net» знову в дії! До викладення тридаційних кабінетних зустрічей ми приступимо за тиждень, а поки що викладаємо записи презентацій та зустрічей, які відбувалися на Літфесті в рамках Форуму Видавців.
Наразі в Мережі вже з'явилися записи з Володимиром Єшкілєвим та Мареком Краєвським — заходьте й качайте.
До нового сезону ми підготували для своїх слачів кілька оновлень Перше стосується ресурсу, де викладаються подкасти: dzyga.com/podcast. Тепер він нарешті знаходиться на новому автономному блозі й містить зручний перелік представлених авторів, а також дає можливість підписатися на оновлення через RSS або по електронній пошті.
Друге стосується інтерактиву. Тепер ви можете задавати питання авторові в коментарях до анонсу його зустрічі й отримати відповіді в черговому випуску подкасту.

Літературний подкаст кабі.net — Томас Венцлова

Передостання кабінетна зустріч цього сезону — це зустріч, на яку «Кабінет» чекав майже півроку. Цього разу гість нашої літературної кав’ярні – поет світової слави Томас Венцлова. Філолог і поет, близький друг Бродського і Чеслава Мілоша, литовський дисидент, викладач Єльського університету, дослідник російської поезії Сібного віку — все це Томас Венцлова, який протягом цієї зустрічі розповів таке:
— свою біогафію і творчий шлях;
— вірші «Холод сумерек встретил меня…», «Постой, постой, во фразе пульса нет…», «Улица Пестеля» (спершу литовською, потім російський переклад), «Среди других новостей, более срочных…», «Памяти Генкуса Гапенчкуса», «Ormond Quay», «На горной гряде вблизи Йордана», всі з автокоментарем;
— відповідаючи на питання «фізкультурного радикал-реформатора», розповідає про Йєльський та Гарвардський університети, свої спортивні досягнення, релігійну позицію та трактує стих з Біблії;
— називає 7 улюблених книг;
— на прохання Віктора Неборака порівнює російську й польську літературу XIX ст.
— пропонує свою версію канонів російської, польської та литовської літератур XX століття;
— про Чеслава Мілоша;
— про поетику барокко;
— про письмо нерідною мовою, в т.ч. про американського поета Дерека Уолкота та литовського поета й режисера Йонаса Мякаса.
Розмова велася російською та українською.

Скачати подкаст

Літературний подкаст кабі.net — Сергій Жадан

Сергій Жадан — найвпливовіший серед молодшої генерації український поет, (про нього прийнято говорити, як про поета, забуваючи при цьому про те, що його прозові твори мають значно більший розголос і вплив, але в «Кабінеті» він виступав саме в поетичному амплуа). Він був не дуже охочих до розмови, компенсуючи це тривалим рецитуванням власних віршів та обіцянками потішити Львів своєю присутністю у вересні. Незважаючи на «некабінетівський» день (неділя замість середи), публіка переповнила невеличкий зал кав’ярні і поводила себе доволі гречно. Автограф-сесія опісля тривала понад півгодини. Переважно мова йде про останню збірку Жадана «Ефіопія», з неї ж і читаються всі вірші.;
— «Час працює на мене...»;
— «Третій день крізь сутінь масну...»;
— «Смерть моряка річкового флоту...»;
— «Я завжди з повагою ставився до олімпійського руху та професійного спорту...»;
— «В серпні тепло витікає з кварталів...»;
— «Радість — це те, що дається з боєм...»;
— «Море дихає чорним теплом...»;
— «Ти довго тримався за наші місця...»;
— «Чорна зоря арештантів...»;
— «Той, хто говорить про смерть і час...»;


( Читати далі )