Ти своїми дитячими руцями
Моїх ребер торкаєшся, гладиш,
Як кораблики пальці твої поміж хвилями
Переконливо море моє підкоряють
Не кажи ані слова, вдихаю волосся,
Маяк — це пристанище, там поселились
Усі твої матроси з жінками і козами,
Я закрию всі вікна, ліхтаря розіб'ю
Твоїми ж губами.
Між нами є космос
А в мене в корінні
Лілова в'язниця твоїх кораблів.