*1*
старі чорнила шепочуть
маленькими крапками
на пожовтілому тілі

мова рук і навіть система дихання
і ротом і носом
все так само піднімає груди над рівнем моря

*2*
писати листи щоночі щодня щомитті
кодуючи свій погляд через вилив старого чорнила
маленька дівчинка марить зариваючись щосуботи
у батьківський гардероб де живуть лиш краватки й полиці

я-лиш діалект; всі пориви обірвані й самотні
як очі, що годинами впиваються в стелю
а на віях краплини молока і ночі
що всипані пурпурним цукром надії

гіркуватий друк (я-лиш діалект) посилаю по пошті
свій погляд у марці а серце у слині
що скріплює тонкі шари паперу
і марення безглуздої системи видоху

*1*-*2*
а ви все говорите про еволюцію і закономірності
а я на сьогодні купую лиш хліба
а ви все продовжуєте про передумови і перетворення
а я маю здати у понеділок аналіз крові
та тільки вже замість крові-старі чорнила
а ви все продовжуєте…