Світло і поцілунок

Світло падало не променями
а наче сніг у безвітряну погоду
здавалося що птах згори пір'я сипле

Вона підставляла долоні
щоб світло впало на них і його можна було роздивитись
але на плечі на очі на губи падало
тому розглядала на ньому пір'їни а він на ній роглядав
і один одному про світло розповідали

А потім змовкла горіхом шкаралупа
і тінь у тінь заховалась

Коментарі (8)

RSS згорнути / розгорнути
+
0
мммм… гарнюнько=)
avatar

Argentina

  • 14 лютого 2010, 14:17
+
0
угу, ловенько))
avatar

Maksud

  • 14 лютого 2010, 14:37
+
0
В середині вірша — пережитки старого стилю
avatar

PawlikDoc

  • 14 лютого 2010, 15:15
+
+1
просто його використав для передачі :)
avatar

Usetobo

  • 14 лютого 2010, 17:31
  • ↑
+
0
класно, нагадує картини Хассенфельда =)
avatar

hlebimir

  • 14 лютого 2010, 17:06
+
+1
якщо чесно не бачив його фільмів на жаль
от
avatar

Usetobo

  • 14 лютого 2010, 17:32
  • ↑
+
0
то художник-скульптор =)) пошукай його роботи, дуже раджу))
avatar

hlebimir

  • 14 лютого 2010, 18:58
  • ↑
+
0
а мені — йердановича
avatar

pipa

  • 14 лютого 2010, 20:18
  • ↑

Лише зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.