поміж вІкон так порожньо. слизько
і цей дім мною (чуєш?) дихає
від твого — його — мого тиску
зі своїх капілярів тихо нас…

стіни-спинки тонкі. плавні вигини
обіймають-цілують-спи давай
наче бісів із себе виженуть
на холодну воду сновидами

на підлогу сповзає пліснява
голим стінам стає трохи соромно
наче лампочці в роті, тісно нам
йти слідами углиб — коридорами