зі спаленого

вийди на міст подивися як падає в ріку сніг
подивися як тихо вплітається в воду трава
подивися як серед сніжинок непропорційно товстих
б'ються цементні серця й небо водою става

вийди на міст подивися на сонце якраз навпроти
випусти у студень холодного ранку всі наруги
торкнися пальцем реальності але в польоті
будь ласка спіймай мене за руку

Коментарі (11)

RSS згорнути / розгорнути
+
0
шось тіпа такого з твого найбільше подобається моїй мамі)))+
avatar

Nevermind

  • 29 листопада 2009, 22:36
+
0
)) у мене уже єсць паклонікі)
avatar

capelist

  • 29 листопада 2009, 22:37
  • ↑
+
0
да, але помни, що ти фаворит моєї мами по віршах, а фаворит вапщє- це Крюґґі)))
avatar

Nevermind

  • 29 листопада 2009, 22:43
  • ↑
+
0
я нє спорю)
avatar

capelist

  • 29 листопада 2009, 22:59
  • ↑
+
0
а наскіки це олд?
avatar

Aqua_lang

  • 29 листопада 2009, 22:45
+
0
півтора роки
avatar

capelist

  • 29 листопада 2009, 22:59
  • ↑
+
0
і воно мені подобається: «б'ються цементні серця»
тру гуд
avatar

Aqua_lang

  • 29 листопада 2009, 22:57
+
0
от же ж дітьо урбану майо)
avatar

capelist

  • 29 листопада 2009, 23:00
  • ↑
+
0
и наше сердце каменый мотор!!!
avatar

Aqua_lang

  • 29 листопада 2009, 23:06
+
0
пламенный, лошара)
avatar

capelist

  • 29 листопада 2009, 23:08
  • ↑
+
0
мля, про твій «цемент» думав і написав же!)
avatar

Aqua_lang

  • 29 листопада 2009, 23:21
  • ↑

Лише зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.